БАГРИНОВСЬКІ  Bahrynowski h. Leliwa, v. Bachrynowski, Bahrymowski, Bakrynowski, z Bahrynowa in. Bakrymowa w woj. kijowskim, gdzie dziedziczyli w 1630 r. Byli też na Wołyniu, w pow. włodzimierskim, ok. 1640. Niektórzy używali przydomków, jak np. Ihnatowicz, Hrehorowicz, itp., inni pisali się z Bahrynowic, nie z Bahrynowa (i prawdopodopbnie pieczętowali się herbem Odyniec). Prócz Bahrynowa, posiadali m. in. części na Waśkowcach 1690. Piastowali urzędy grodzkie i ziemskie w pow. włodzimierskim i kijowskim 1694, owruckim 1695 i czerniechowskim 1754. Pisali się z ziemią halicką na elekcję Augusta II w 1697. Udowodnili pochodzenie szlacheckie w sądzie grodzkim halickim i trembowelskim 1782, oraz w Wydziale Stanów we Lwowie 1817. Іван Юрійович Багриновський 4.02.1570 р. з’явилися до короля “…земляне наши Киевской земли заушские из Ходаков благородные Василий Меленевич Тупачоловский, Антон Игнатьев и Есько Петрович с Дидкович, Богдан Еськович (Уськович) Каленский, Василий Маткевич Ходаковский, Иван Юрьевич Багриновский, Василий Книшович и Григорий Книшович с Белошиц, и просили, что они с давних грамот правами и свободами пользовались с давних времен…”. Iwan Ihnatowicz Bahrynowski, dziedzic na Bahrynowie 1630 roku. (Op. Żytom. 14). Stefan, nabył część na Waśkowcach 1690 r. Tomasz, syn jego. Daniel i Semen 1691 roku. Jakób, pisarz grodzki kijowski, 1694 roku, a wojski owrucki, 1695 roku. (Op. Kij 5, 6 i 7). Andrzej pozostawił synów: Józefa, Jana, Stefana i Antoniego, którzy w 1729 r. procesują się z Chwedkiewiczem. (Czem. f. 992). Antoni, podczaszy czerniechowski, 1754 r. Andrzej, ale na Bahrynowicach, żonaty z Maryanną Brzeżycką, 1734 r. (A. I. Z. R. III. 3). Na Wołyniu Fedor, 1643 r., a Jan, 1753 r. Jakób na Bahrynowie, pisarz grodzki włodzimierski, 1694 r. (Woł. VI B. f. 90; IX f. 1555 i XIII f. 162). ¶ Andrzej Bahrynowski pisał się z ziemią halicką na elekcyę Augusta II-go. Udowodnili pochodzenie swoje szlacheckie: Stanisław Bahrynowski, Tomasz, Bazyli, Andrzej i Józef Bahrynowscy w sądzie grodzkim halickim 1782 r., Jerzy w sądzie grodzkim trembowelskim, 1782 r., a Jan i Michał, w Wydziale Stanów we Lwowie 1817 r. (Goł.) Мало знаний овруцький рід Багриновських, які населяли село Багриновці. Олександр Яблоновський не згадав про це село на своїй мапі Овруцького повіту в Історичному атласі. Найраніша згадка про представників цього роду в книзі «кверенд» припадає на 1633 рік: 20 січня Юзеф Багриновський відписав свою частину грунтів у цьому селі київському підвоєводі Івану Ліплянському та його нащадкам; те саме зробили через два дні Омелян і Федір Багриновські. У 1636 р. вони судилися з Михайлом Багриновським, який відібрав неподілені грунти і урочище Таковище. Далі вони готові були судитися з Юрієм Немиричем, подавши на нього протестацію до суду через те, що він не хотів дотримуватися насипаних копцями границь поміж Багриновськими, Новаковськими і Зубовськими грунтами. У 1640-х роках згадуються вже їхні нащадки. 25 квітня 1644 р. Марина Скуратівна, дружина Юрія Виговського, поскаржилася на Стефана, Ігната, Андрія і Мар’яна Багриновських, які вчинили напад і пограбування у селі Скурати. 23 серпня того ж року вона подала позов на Стефана, який без її відома викупив у її чоловіка належну їй третину у Скуратах. Другий позов вона подала на свого чоловіка, який підступно продав її частину. 29 серпня Стефан Багриновський подав зустрічний позов про невизнання запису на цю частину. У березні 1646 р. Михайло Багриновський перекупив у Миколая Котьюжинського частину Виговського грунту з двором, ділянкою, броварем, купленого від Лазаря Виговського, розташованої по одній стороні річки Могильної, що межувала з грунтами Федоровичів-Виговських. Кміта (Олександр), згадується в грамоті великого князя Свидригайла, яка стверджує кордони маєтку зем'янина Брацлавського, Карпа Івановича Микулинського, 1431 року, травня 31 дня: «…ино мы послалы вижа замку Браславского, пана Хацка до земянъ Браславскихъ: пана Максыма Тымковыча, пана Ярмолу, пана Евсея и пана Кмыту…», «…одътоль уверхъ рички Дидовки до гостынця Винницкаго, а гостынцемъ, мымо лозу Мохнатую, у лево, пускаючи черезъ поле до рики Згару, нижей урочища Брычнаго, где впадаетъ ричка Кулыка, где есмо засталы пана Кмыту, который призналъ: же по левой рички Кулыгы грунтъ Мыкулынскій, а по правой мой до Лытына, тамъ же въверхъ Кулыги просто до (ро)гу леса; а одъ леса ажъ до урочища Вирной долыны, где засталысмо бояръ Хмельныцкихъ: пана Евсея и иныхъ, которыи призналы по тую долыну Вирную грунтъ Мыкулынскій, а за долыною Багрыновскій;……».[198]До речі, Багриновський ґрунт недалеко від Літина належав хмельницьким боярам — Євсію і Ваську, які, ймовірно і були родоначальниками Багриновських на Поділлі.[199]Тим часом, вже в XVI столітті Багриновські фіксуються на Київщині, причому крім села Багринівці (в 1579 р. — 3 дими, в 1628 р — 4 дими) в Заушші, розташованого між Ущапами і Дідковичами[200], був ще хутір Багринівка, який знаходився по сусідству з островом Заясенецьким (Левковичі в Овруцькому повіті). Конкретне місцерозташування селища Багринівка вказують Акти Люблінського Трибуналу — це Барановщизна, тобто острів Баранковський (названий від Мелеха Барана) або інакше Скребелицький («до добр позваних Багринівки на Барановщизні»)[201] Крім запису в Списку дворян Волинської губернії я на сайті beket.com.ua знайшов таку цитату "По определению 1804 апреля 12 дня Сквирского уезда, Захарий и Иван с сыновьями: Иваном, Василием, Романом, Константином и Иосифом, Михаил с сыновьями: Григорием и Клименсом Степановы, Фома с сыновьями: Феликсом и Клеменсом, Юрий, Степан с сынами: Лукою, Николаем и Степаном и Петр с сыном Каетаном Павловы сыновья" Може в кого є доступ до цього рішення, або якісь ідеї де його можна шукати. На сайті beket мені ніхто не відповів. Мене цікавить будь яка інформація про предків Степана. #прошуПоради #шляхта Семен Степанович, Степана Степанович Дружина: Варвара Грабовецька родом із села Саверці (може Новоселиці, бо церква була одна). Потім вони переїхали в Завадівку біля Володарки, де в них народилася Устина. Устина Степанівна ( Народилася у с. Завадівка біля Володарки, |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >