Антоновичі

АНТОНОВИЧІ





АНТОНОВИЧІ герб власний - боярський рід Житомирського повіту.

Адам Бонецький виводить від Федька Антоновича, який 1571 р. отримав від короля Зигмунта ІІ Августа на дідичному праві Погаринську землю й Олексіївку в Любецькому старостві. В 1636 р. цією землею володіли Федькові сини — Іван і Тимох, які писалися Жлобами-Антоновичами. Від них походять численні нащадки, пов’язані з Погаром на Чернігівщині, а також, можливо, Антоновичі та Жлоби в інших частинах Гетьманщини. Разом із тим відомо, що один із них, Захарій Антонович, під час Хмельниччини залишився на боці Речі Посполитої й був на службі у князя Заславського.

Геральдика і сфрагистика.


Знак у вигляді трираменної літери Т з навскісним перетином у правій частині, очевидно, правив за родовий герб Антоновичів, адже саме його бачимо у ренесансовому щиті на печатках житомирського священика і зем’янина Василя Антоновича від 1570 р. 379 та Федора Антоновича від 1584 року 380.
379 ЦДІАУК. Ф. 44, оп. 1, спр. 1, арк. 396 (кругла, 13 мм).
380 AGAD. AZ, sygn. 2633, st. 60 (восьмикутна, 15×12 мм; згори напис: ФЕДО).

Джерело: 
1. https://sigillum.com.ua/stamp/antonovych-vasyl/
2. Олег Однороженко (Київ). Шляхетська геральдика Київської землі XV — першої половини XVII ст. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих.


Генеалогія (родовід) і біограми.



У грудні 1554 р. Сиґізмунд ІІ Авґуст підтвердив на ленному праві володіння київських зем’ян Федора Тиші в Київському повіті та Олексія Антоновича на одне селище у Житомирській волості й три селища в Київському повіті105.РГАДА. — Ф. 389. — Оп. 1. Ед. хр. 38. — Л. 1, 2 об.


      Федько Антонович (1571) – любецький шляхтич, “держит землю Погарискую и Алексеевкую”. Низку пожалувань та підтверджень своїх прав на земельні маєтності любецьке боярство одержало у 1571 р. 13 березня 1571 р. королівський привілей здобула велика група любецьких бояр та зем’ян, зокрема, Федько Антонович підтвердив свої права на Погорільщину та Олексіївщину. Зазначалось, що «з котрих земель вишеписаных каждый з них к своей службе нашей военной коня ставит»94. О . Яблоновський зауважив, що цей привілей фактично переводив любецьких бояр у зем’янський стан93. Цікаво, що на думку П. Клепатського, згадані у документі зем’яни походили від спільного предка родоначальника96.
94 АЮЗР. - Ч.УІІІ. - Т. V - К., 1907. - С.227-230; Филарет. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. - Кн.5. Губернский город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский. - Чернигов: Земская типография, 1874. - 446 с. - С.95-96; Каманин И.М. Материалы по истории козацкого землевладения (1494-1668)
// ЧИОНЛ. - 1894. - Кн.8. - Отд.111. - С.3-29. - С.26-27.
95 Jabłonowski A. Polska XVI wieky pod wzyledem Geograficzno.statystycznym. Tom XI. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw). Dlas III / Źródła dziejowe. - Т.ХХІІ... - S.664-666.
96 Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли. Т. 1. Литовский период... -С.272.

      Кузьма Антонов (1645) – член кротинської громади. З купчого листа 1676 р. відомо, що бояри Антоновичі володіли “пляцом” у передмісті Любеча.
      Василь Антонович (1688,1709) – киселівський сотник та з.т. Чернігівського полку.
      Андрій Антонович – козак с.Старий Білоус.
      Пилип Антоненко (Антонович) (1710) – чернігівський “райца”.
      Єфросинія Антоновичева (1728) – перша власниця с.Чепелево Сосницького повіту, 1742 р. – “значковая удовствующая”, володіла млином на р.Гур‘ї.
      Артем Антонович (1742) – березенський наказний сотник.
      Під час Визвольної війни середини ХУІІ ст. представники цього роду опинилися у складі козаків Ніжинського полку.
      Ніжинська гілка:
      І. 
      1.NN Антонович – жив у ХУІІ ст., “малороссиийский шляхтич”.
      П.
      2.Іван – полковий хорунжий Ніжинського полку.............1
      ІІІ.
      3.Данило Іванович – ніжинський сотенний отаман...........2
      ІV.
      4.Павло Данилович – титулярний радник (1796)...........3
Опубліковано: Кондратьєв І. Кривошея В. Нариси історії 
Чернігівщини періоду козацтва: Любеч. – К., 1999. – 109 с.



1. Jabionowski O.W. Pisma.-Warszawa,1911.-Т.Ш.-S.35.
2. Из архива гр.Г.А.Милорадовича.(Под редакцией А.Лазаревского).-К.,1898.-С.239.
3. Gajecky G. The Cossack Administration of Hetmanate.-Cembridge, 1978.-Т.1.-С.94.
4. Лазаревский А.Л. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии //Черниговская памятка на 1896/97 год. Карманная справочная книжка. -Чернигов,1896.-Отд.Ш.-С.11.
5. Акты фамилии Полуботок с 1669-1734 г.(Из архива Графа Милорадовича). -Чернигов,1889.-С.30.
6. Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. -Чернигов,1874.-Кн.6.-С.190.
7.  Список водяных мельниц Черниговского полка.(1742 года).(С предисловием А.Лазаревского) // Записки Черниговского губернского Статистического комитета. -Чернигов,1872.-Вып.5-6.-Кн.2.-С.123.
8. Росiйський Державний iсторичний архiв у м.Санкт-Петербурзi.-Ф.1343.-Оп.16. -Спр.2285.-Арк.1-3.

Comments