 Андрузькi  Перша писемна згадка — 1545 як власність Малого Андрушка. В документах часів Російської імперії Андрузьк і Андрузи — два села над річкою Іквою при залізниці і шосе, з Дубна до Кременця. З ревізії Кременецького замку 1545 р. відомо, що одне з тих сіл належало до Сашка Андрузького і його братів, друге до Василя Микитича, які були зобов'язані утримувати замкові городці спільно з Лосятинським і Боговитиновичем. Крім того згадується ще два городці, які були зобов'язані утримувати Федір з братами, як рівно ж Опанас і Федір Лукаш з других Андруз. У 1570 р. села належали Андрузьким: Гаврилу, Петру, Івану, Опанасу, Симону і Томилі Боровицькому. Запис Петра Яцьковича Андрузького на суму грошей на третині маєтку його жінці Соломонії. 10 березня 1557 У 1648–1649 рр. Андруга була власністю Конрада Андрузького і його братів: Павла, Миколи, Мацєя Лесницьких, що походили з сусіднього с Лішні і мали там 11 домів. У 19 ст. село Мала Андруга належало Грикам і Добковським, а Велика Андруга князям Радзивилам і Чосновським, від яких набув це село Воронін. у червні 1579 року, коли возний Крем’янецького повіту Семен Андрузький передавав спадкову частину села Андруга Задня своїй братанці Марії Андріївні Андрузькій. Чоловік зазначав, що на ґрунтах родички залишилось шість великих та декілька малих черешень, двадцять три щеплені яблуні й шість груш. Лист Яна Андрузького на продаж п. Тимофію Андрузькому половини маєтку в с. Зад ня Андруга, док. № 23, арк. 37. Андрузький Іван
ЦДІАК України, ф. 26, оп. і, спр. 8, арк. 27-28. Дiти - 2 сина, 3 доньки. Андрузька Марія Андріївна 1 ∞ N Билчинський 2 ∞ - Григорій Сосницький ЦДІАК України, ф. 22, оп. і, спр. 14, арк. 554 ЗВ.-556. Андрузька Тетяна 1 шл. - Каспер Чеховський 2 шл. - Григорій Костюшкович Хоболтовський ЦДІАК України, ф. 26, оп. і, спр. 14, арк. 315-3173-38. На 2 квітня 1608 р. в бору Пузовському за Бєліним полем була призначена копа с. Овлучим і околичних сіл за скаргою пані Магдаліни Аврамової Пузовської про порубку восьмирічної бортної сосни, вибраннямеду і спалення сосни. У цьому проступку вона обвинувачувала Вербських панів: паню Васильову, пана Семена Русальського, пана Мартина Андрузького і пана Павла Дахновича. На копу зібралося біля 150 копних суддів, з запрошенням згідно з копним правом обвинувачених і селян з належних обвинуваченим сіл Верба та Вохновичі. Обвинувачена пані та пани на суд не прибули, нікого за себе не прислали, селян своїх не надали. З цієї причини розгляд справи перенесли на другу копу, призначену на тому ж місці на 27 квітня. Обвинувачені і цю копу проігнорували таким же чином. Не з’явились вони і селян своїх не прислали і на третю копу, призначену на 4 травня [10, с. 62-68]. 10. Иванишев Н. О Древнихъ сельскихъ общинахъ въ Югозападной Россіи.– Кіевъ. Въ типоргафіи Федорова и Мин., 1863. – 72 с |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > А >