ЯСЛИКОВСЬКІ Rodzina: Jaślikowski (także: Jasilkowski) Herb: Korczak Gniazdo: z Jaślikowa w powiecie krasnostawskim 1. На червоному полі три срібних вруба.  Джерела: – Czarnecki W. Szlachta ziemi chełmskiej. – S. 174. Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/yaslykovski/ Jakób Jaślikowski, podstarości krasnostawski 1558 r., wspólnie z Feliksem Dychem i Adamem Kątnym, Stanisławem Witem, Wojciechem Krzczonem i Andrzejem Chwastem, dziedziczyli na Jaślikowie, a Stanisław dziedziczył na części Borowa, Anna, na części Dworzysk, 1564 r. (Paw.). Jakóba synów dwóch: Jakób i Jan. ¶ Jan, podstarości krasnostawski 1604 r., pisarz kancelaryi królewskiej 1605 roku, żonaty z Elżbietą Karwowską, córką Jana, wspólnie z nią posiadał dożywociem Siestrzewitów w 1618 roku (Wyr. Lub. 9 f. 1238; Zap. Lub. 23 f. 260 i M. 91 f. 361). ¶ Wojciech, syn Adama, kwitował Gomolińskiego 1605 r. (DW. 32 f. 114). Prawdopodobnie syn tego Wojciecha, Gabryel Kątny Jaślikowski, podpisał z województwem czerniechowskiem, elekcyę Jana Kazimierza. Tenże sam Gabryel i Jerzy pisali się, z województwem ruskiem, na obiór Władysława IV-go. ¶ Michał, skarbnik czerniechowski, otrzymał 1635 r. konsens królewski, na odstąpienie Ohrymowszczyzny, w województwie czerniechowskiem, Kisielowi, a 1638 roku na wykupienie z rąk jego różnych lenności w Siewierszczyznie. Umarł w 1647 r. (M. 181 f. 48 i 185 f. 47). Michał, podstoli czerniechowski 1733 roku, nie żył w 1763 r. ¶ Marcina synowie: Hieronim, Sebastyan, Andrzej i Krzysztof, w 1583 roku. Mikołaj, syn Hieronima, dziedzic na Siedliskach i Gardzienicy 1593 r. (Wyr. Lub. 17 f. 194; 65 f. 8-61; Zap. Lub. 7 f. 718; 46 f. 893 i 50 f. 728). Wojciech, syn Sebastyana, dziedzic na Siedliskach w 1600 r., pozostawił syna Krzysztofa, który sprzedał 1627 r. Czarnołozy Rakowskiemu (Wyr. Lub. 65 f. 144; Zap. Lub. 12 f. 346; 30 f. 231). ¶ Bartłomiej, Maciej i Wincenty, synowie Stanisława, w 1593 r. (Wyr. Lub. 54 f. 250). Stanisław w województwie kijowskiem 1609 roku (Kij. II. B f. 225). Bogusław, Dominikanin w Padwie 1658 r. Mikołaj, Franciszek, Katarzyna i Maryanna, dzieci Stanisława i Elżbiety z Nosowskich, w 1661 r. (Zap. Lub. 47 f. 89). ¶ Antoni i Kasper, z ziemią chełmską, Franciszek, z województwem bełskiem, a Michał, z województwem lubelskiem, podpisali elekcyę Augusta II-go. ¶ Zofia z mężem, Krzysztofem Żendzianowskim, posesorowie Kopiszcz i Hłuszkowic, w łuckiem 1632 r. Maryanna, żona Stefana Jabłońskiego 1639 r., w bełskiem. Krzysztof zeznał 1646 r. zapis dożywocia z Anną Buczyńską. ¶ Paweł, syn Wawrzyńca z Trepczanki, wnuk Michała i Maryanny Wolskiej, upomina się 1759 r. o spadek po Kamińskiej (Gr. Radoms.). ¶ Jan Jaślikowski h. Korczak, syn Stanisława i Anny ze Szpojnarowskich, urodził się 1704 r. w parafii Połockiej. Syn jego Antoni, urodzony z Zofii z Maszewskich, sprzedał 1774 r. część swoją na Jaślikowie bratu Józefowi. Inny Antoni był starostą parnawskim i umarł w 1766 r. (Akta Leg. Galic.). Станіслав Ясликовський 1587 р. Станіслав Ясликовський із зграєю озброєних людей напали на двох шляхтичів і їздового, слуг Григорія Бутовича, що їхали в Брусилівський замок із різним майном. При цьому шляхтичів поранили, а їздового вбили. Через кілька днів уже Григорій Бутович із братами і селянами напали на маєток Старе Селище Станіслава Ясликовського та вчинили там розбій. [Опись актовых книг Киевского центрального архива. - № 8. - М., 1869. - С. 54-55.]Михайло Ясликовський чернигівський скарбник (1634-1647)Північна частина Домислинської волості з Охромієвичами дісталася Михайлу Ясликовському – учаснику війни з Московською державою. Новий пан був православної віри, походив з київської шляхти. За службу отримав посаду чернігівського скарбника. У березні 1623 року король підтверджує права Михайла Ясликовського на Охрімівщину (Охрамієвичі), додавши до неї «острови» Козонецький, Червовський і Холми. На цей час «острів» Холми вже належав Андрієві Волку, все ж Ясликовський у 1625 році силою відібрав Холми у Волка. Через три роки, за рішенням королівського суду від 15 липня 1628 року, Холми були повернуті Андрієві Волку, збитки склали 300 злотих. У січні 1635 року Ясликовський отримав королівський консенс на продаж цих володінь полковнику реєстрового козацтва Миколаєві Киселю. Довгий час Охромієвичі були малозаселені, так у 1638 р. налічувалось лише 5 димів (дворів). На той час Ясликовський уступив свої землі православним магнатам Адаму та Миколаю Киселям. За подимним реєстром 1638 р. селами Зметнів, Вишнин, Пекурів Новгород-Сіверського повіту, а також селом Лосинівка Чернігівського повіту володів чернігівський скарбник Михайло Ясликовський [Кулаковський П. Податки Чернігівського воєводства на користь коронного скарбу у 1635 – 1647 роках. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 476]. Землі на схід від Убеді і на північ від Бречі поступово дісталися православному шляхтичу Михайлу Ясликовському. У березні 1623 р. Сигізмунд підтвердив йому право на деревню Охрімівщину (отримав 1620 р.) та надав «острови» Козонецький, Червовський, Холми. Останній мав належати Андрію Волку, але Ясликовський відібрав маєтність силою. Врешті-решт повернув за рішенням королівського суду від 15 липня 1628 р. разом мусивши заплатити 300 злотих за збитки. Незабаром Холми опинились у Таргоні. У 1625 р. Ясликовський придбав у Петра Крухельського ще 2 «острови» – Жуковичі і Заміський. У серпні 1634 р. отримав королівський привілей на Сядринський та Убідський «острови». Ясликовський не мав достатніх коштів для колонізації своїх володінь – посади чернігівського скарбника і крихітного сільця Охрімівщини було явно недостатньо. Інші землі були незаселені і тому ніяких прибутків не приносили. Тому у січні 1635р. він за королівським консенсом (дозволом) продав усе королівському ротмістру Миколаю Киселю [15]. Через декілька років Ясликовський отримує від М. Киселя сільце Верхолісся, яке у 1646 р. заповідає своїй дружині Олені Ходиці [16]. До того це поселення змінило кількох господарів. З 1623р. належало Станіславу Зелинському, у 1635 р. – чернігівському судовому підстарості Криштофу Муховецькомy, а через рік – Киселю [17]. Зізнання возного «єнерала» Во линського воєводства Бартоломея Ясликовського про вручення позовів князям Чарторийським, Вишневецьким від возного Петра Микулича за ... У лютому 1693 р. Палій з лубенським полков ником Леонтієм Свічкою, полковником піхотним Гав рилом Ясликовським, полковником кінним Михайлом Кузьмовичем, наказним полковником ніжинським Фе дором Кандибою штурмували Газі-Керман, розгромили татарський загін, спалили передмістя. Палій підтримав Мазепу в його акціях проти Петрика. сотник Корибутовської сотні (1739-1740), Здравствуйте, есть ли в вашем архиве метрические книги по селу Кучеровка Глуховского района. Можно ли получить выписки из этих книг. в частности интересуют фамилии Есликовский (Ясликовский) и Степаненко. Факт брака Софьи Ясликовской и Якова Степаненко (примерно 18-20 год 20 столетия.) Рождение их детей, после 20 года. Есть ли эти люди в списках раскулаченых по селу Кучеровка. Возможно есть более ранние записи по таким фамилиям. Также интересуют данные по человеку Гаврила (Габриель) Ясликовский( Есликовский), 1620-1696 года, шляхтич, владелец села Кучеровка. Письмо Стародубского городничего Фомы Малаховского к Севским воеводам с требованием справедливого суда ограбленному на рубеже крестьянину. 6 апреля, 1648 года. Наяснейшого и великого государя Владыслава Четвертого, Божью милостью короля Полского и великого князя Литовского и иных, его королевского и величества од Томаша Малаховского, городничого Стародубского, подстаростего Новгородка Сиверского, Божью милостью великого государя царя и великого князя Алексия Михайловича, всея Руси самодержца и многих государств государя и обладателя, его царского величества в город Сивеск его царского величества столинови (sic ) и воеводом, Замятни Федоровичу Леонтиеву да Ивану Семеновичу Кобылскому. Бил чолом мне Томашу Малаховскому, городничому Стародубскому, подстаростему Новгородка Сиверского, его милость пан Кгабриел Ясликовский за хрестиянином своим з деревни Кочоровки, маетности своей, на име Денисом Яковлевичом, о том, иж много грамот до вас обох воевод его царского величества Сивских доходило и сам его милость пан Кгабриел Ясликовский при великом после, ясневелможном ево милости пану Адаму Святолдычу з Брусилова Киселю, на тот час каштелян Киевском, а на сей час уже воеводе Браславском, у Сивску был и о том у столу ваш его, воеводове Сивские, при том ведиком после умоминалсе и договоривал тому хрестиянину своему справедливости; што вы в том усем при великом после мели были и обецали скуточную справедливость у делах, же тот хрестиянин мел был у си шкоды свои, которые од тых воров з села Туличова (Туличево Комаричский район Брянская область) и Кокина (Кокино Комаричский район Брянская область)волости Комарицкое, што его розбили, мел поприсегнуть; который суд свой вы обадва воеводове при великом после выдали и обецали скуточне по присязи тому хрестиянину вси шкоды казать нагорожать. А коли уже вы, проваливши великого посла, его милость пан Ясликовский з его милостю паном Юрим Понятовским вернулисе до Сивска и вас воевод о тот суд, штобы скуток свой узял, а тот хрестиянин шкоды свое, як присягнет, нагороженые мед меть, у поминалися, ино вы обадва, зволокаючи тую справу и побравши од тых воров великие подарки, того хрестиянина Кочоровского до присеги не припусчаючи, толко чотыри рубли за вси шкоды давать казали. Ино то вы делали противно праву Божому и светой справедливости, также противно пактом, на Поляновце през обоих великих послов постановленным и през обоих государей поприсежоным; а того вже было делать не треба и того суду своего не одменять, але як судям справедливым на одном слове стоять. А теперь знову тот же хрестиянин идет з посланцем его младшего пана Кгабриеля Ясликовского, паномъ Григорем Бзидким, для скуточное справедливости; а вам бы воеводам, паметаючи на мирный договор и поприсежоный покой обоих великих государей, скуточную справедливость учинить. Чого если не зделаете ино я пишу о том до великого посла, а посол до его королевского величества напишет, а королевское величество зошдеться з его царским величеством о таковом вашом безделью; и обачите вы воеводы, як вам тое его царское величество похвалить. А того посланца Григорья Бзицкого з хрестиянином Кочоровском назад не задержав одпустить повелить, как и я людем его царского величества делаю. Писан в Новогородку Сиверском, року 1648, месяца априля семнадцатого дня по Римскому числу. Подлинник. На конверте адрес: В город Сивеск его царского величества столнику и воеводом Замятии Федоровичу Леонотиеву да Ивану Семеновичу Кобылскому. Под адресом помета: 156-го году, маия в 26 день. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Я >