Сценарії‎ > ‎

Великодень

СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ
Матеріали для проведення виховного заходу

Мета.
Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят. Вербна неділя. Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Свято проводиться в класі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска.
Діти одягнені в національні українські костюми.

Ведуча.
Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведуча.
Хто ти, хлопчику маленький?

Учень.
Син я України-неньки
Й тою назвою горджуся!

Ведуча.
А по чім тебе пізнаю?

Учень.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

ПІСНЯ НА ДОБРО

Муз. І.Карабиця
Сл. Ю.Рибчинського

1. Гей на видноколі
Клени і тополі,
Там вишнева ніч згора.
Там в прозорій тиші
Квітень вірші пише.
Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни,
Райдуг перевесла,
Там початок всіх шляхів.
Там мене співати
Вчила рідна мати,
Бути щедрим батько вчив.

Приспів:
Яблунева, солов'їна
В моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста,
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро! (Двічі)

2. Гей на видноколі -
Ранки ясночолі,
Гори, ріки і поля.
Роки там ясніють,
Там сади рясніють,
Там співа моя земля.
Я дарую людям,
Щирим, добрим людям
В радісний,
щасливий день
Зорі України, квіти України,
Буйний сад її пісень.

Приспів:


Ведуча.
В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

Учень.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.

Учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес!

Учень.
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:

Всі разом.
Христос воскрес!

Ведуча.
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.


СЦЕНКА

Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,А красива, як весна.

Дівчинка.
Хто ти?

Вістунець.
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка.
А чого мене б'єш?

Вістунець.
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень!
(Легенько вдарити вербичкою).


КОТИКИ ВЕРБОВІ

Муз. В.Рановського
Сл. Н. Бідик

1. Люлі, люлі, люлі... Вітер сповиває.
Люлі, люлі, люлі... Котиків гойдає.

Приспів:

Вітерець співає - котики муркочуть,
Шорсткою м'якою носики лоскочуть.

2. Котики вербові, тихі та пухнасті,
Уквітчали віття кущиків гіллястих.

Приспів.

3. Легіт колисає в гойдалці вербовій,
Котикам сіреньким надихає спокій.

Приспів.

4. Люлі, люлі, люлї... Вітерець гойдає,
Котиків сіреньких любо присипає.
Приспів.

5. Сплять собі, принишкли й вушка поскладали.
Добре в верболозі їх заколисали.


Ведучий.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

(Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.


СЦЕНКА

Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, по паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики).

Мати (обмахує віником всі кути хати).
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка.
Моя рум'яніша!

Лесик.
Зате моя з сиром!

Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.

Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

Ведуча.
Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль.

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І. малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.


Катерина Перелісна

ПИСАНКИ

Муз. В.Таловирі
Сл. С.Жупанина

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.


Ведуча.
Крашанки розфарбовували у різні кольори.

1-й учень.
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір -

2-й учень.
Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

3-й учень.
Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень.
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень.
Чорний - символ землі, й родючості

Ведуча.
Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень.
Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

Ведуча.
В ніч перед Паскою намагалися не Спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка
(з квіткою на голові)
Всі готуються у хаті.
Я вже йду на двір.
Зелень свята задивилась
У синій простір.

Лесик.
Ой, сестричко малесенька,
Яка ж бо ти гарнесенька!
За косою барвіночки,
Ще й біленькі рученьки.

Улянка.
На святу неділеньку зібралися.
Будем паску святкувати,
Весну красну звеличати.


ВЕСНА

Молдавська народна пісня

Вже прийшла весна в красі,
Прокидаються ліси.

Приспів:
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля,
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля.

Жайворонка ллється спів,
Джміль мохнатий загудів.

Приспів:

Сонце гріє залюбки,
По ріллі снують граки.

Приспів:

Знов до нас прийшла весна
І весела, і ясна.

Приспів:

Ведуча.
На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!


МІНІ-ВИСТАВА

Дівчинка.
Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!

Діти.
О, диво з див!

Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!

Я посланник із небес!

Дівчинка.
То є Ангел з неба, діти!

Ангел.
Так, я ангел. Христое аосдес!

Діти.
О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел.
Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!

Всі.
Всіх нас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здодае,
Наша доля ще воскресне!.


ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на. Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють дати
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Леонід Глібов


Ведуча.
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі й печива.


ВЕРЕДУЄ ПИШНА ПАСКА
(Ґагілка-пісня)

Вередує пишна паска:
Гей, посуньтеся, будь ласка,
Заграйте мені нині маршу,
Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се? Рідна нене,
Порося, та ще й печене,
Скочило, на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню,

Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.

Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило,
Мир хай буде всім сьогодні
Бо то свята Великодні.


Ведуча.
Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати, батько.
Свята паска у хату.

Дочка, син.
Вся нечисть із хати.

Мати.
Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.

(У череп 'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько.
Візьми, Улянко, щоб красива була.

Ведуча.
Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько.
Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті й здоров'ї.

Ведуча.
Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

"Ще не вмерла Україна" (гаївка)

Ведуча.
Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.


Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто, виграв.


Гра "У котка".

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера.

Хто частіше попадає, той більше виграє.


Гра в знахідку.

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".


Ведуча.
У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.


СЦЕНКА

Дмитро (ллє воду на Ганнусю).
Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся.
Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро.
А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганнусі. Вона втікає).

Ганнуся (стріпує воду з кіс).
То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик).
Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду.

Петро.
Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду 3 рази).
Один дощ, другий дощ, третій Дощ!

Петро.
Досить з мене одного. Бр-р-р!

Оксана.
Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять 3 роки голодні".

Петро.
На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся.
Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.


А ВЖЕ КРАСНЕ СОНЕЧКО

Муз. П.Позицького
Сл. О.Олеся

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясно щире золото
Розлило, розлило.

На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску.
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

А зараз надамо слово нашому бібліотекарю. Вона ознайомить вас з літературою, яка допоможе дізнатися більше про це свято.


Розповідь бібліотекаря.

Ведуча. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: "Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!" На згадку про свято діти підготували подарунки.

ПІСНЯ

Скільки б не співали,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд,
Щоб ви і ми
Щасливі були!

Т.М. Даниленко, вчитель
м. Хорол, Полтавська обл.

 

 

 

Звичай
(Перелік запитань і відповідей)

Запитання.

1. Як за християнським звичаєм слід вітатися на Великдень і як відповідати на вітання? До якого часу звичай велить саме так вітатися?

2. Яку додаткову назву має в народі Великодний понеділок і який ви знаєте давній звичай серед молоді, що пояснює цю назву?

3. Яку споруду за давнім звичаєм установлюють на майданах до Великодня. Який ви знаєте звичай серед молоді, що пов'язаний з цією спорудою?

4. Куди за звичаєм годиться кидати перші шкаралупи свячених яєць? Яке ви знаєте повір'я, пов'язане зцим давнім звичаєм?

5. Який за звичаєм громадський захід має проводити молодь на третій день Великодня?

6. Як додатково називають четвер перед Великоднем? і чим він найбільш прикметний: що в цей день годиться робити на побутовому рівні?

7. Як називається Неділя, в котру освячуються гілки шанованого в Україні дерева? Який ви знаєте звичай, пов'язаний з цими освяченими гілками? В якому пастушому обряді використовуються ці гілки?

8. Які ви знаєте звичаї пошанування померлих родичів у період Великодних свят?

9. Яку форму повинна мати паска за звичаєм? Коли її випікають і коли дозволяється їсти?

10. Які ви знаєте звичаєві забави з крашанками в період Великодних свят?

11. Які ви знаєте звичаї взаємин між рідними й близькими в період Великодних свят?

12. Які змагання проводяться за звичаєм в період Великодних свят?

Відповіді.

1.За християнським звичаєм на Великдень, вітаючись, слід казати: "Христос воскрес!", а відповідати: "Воістину воскрес!". Близькі, рідні, вітаючись, цілуються христосаються). Так вітаються до свята Вознесіння.

2. Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку.

3. До Великодня за давнім звичаєм на майданах установлюють великі гойдалки. На цій гойдалці обов'язково мають погойдатися хлопець і дівчина, що зустрічаються. Чим вище розгойдаються, тим краще очистяться від гріха.

4. Перші шкаралупи свячених яєць давній звичай велить кидати на воду. За повір'ям, ці шкаралупи допливуть за три з половиною тижні в блаженну країну Рахманів і там дізнаються, що настав Великдень.

5. На третій день Великодня молодь за давнім звичаєм має збирати ватажків громади. Хлопці обирають "заводія" або "отамана" парубоцької громади, а дівчата - "отаманшу".

6. Четвер перед Великоднем додатково називають Чистим, Страстним, Великим. Ще цей день називають Навським або Мертвецьким Великоднем. Цього дня устають до схід Сонця: купають дітей, миються, перевдягаються, перемивають посуд, вичищають стайні й кошари, закінчують всі ремонтні й очисні роботи (побілка, прання тощо).

7. Неділя ця називається Вербною або Шутковою. Освяченими гілками верби, за давнім звичаєм, годиться вдаряти одне одного - це на здоров'я. При цьому приказують: "Не я б'ю, верба б'є". Гілками свяченої верби проводять перший вигін худоби на пасовисько.

8. За давнім звичаєм в Чистий четвер дпя покійників готують мивниці, залишають на ніч чисті рушники і їжу.
Після Великодня - прибирають могили покійників, качають по могилі яєчка, роблять безпосередньо на цвинтарях в день Проводів поминальні обіди.

9. Паска повинна бути кругла і висока. Випікають паски в п'ятницю або суботу перед Великоднем. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю.

10. В період Великодних свят грають у "битки", перекачують яєчка з гори, роблять ("міньки", "схованки").

11. В період Великодних свят рідні ходять в гості одне до одного і обмінюються писанками, крашанками та пасками. Одружені діти з онуками відвідують своїх батьків - везуть "калач" до дідуся.

12. В період Великодних свят хлопці змагаються в силі та спритності: боротьба, кулачні бої, кидання палиці, піднімання гирі

 

 

ВЕЛИКДЕНЬ
Cценарій

1-а дія

Дівчина-Верба одягнена в довгу коричневу сукню. Волосся перев'язане стрічкою. Вона стоїть у кутку сцени й біля неї стоять Ігорчик, Мар'янка і Наталя. Виходить Ведуча.

Ведуча:

Верба похилилась
Низько над водою,
Ніжно розмовляє
З кожною лозою.

Дівчина-Верба:

Мої діти-квіти,
Милі лозенята,
Можете радіти,
Бо вже скоро свята.
Я щаслива, любі,
Весела й багата,
Бо ви, мої діти,
Провісники свята.

Ведуча:

Ще із давніх-давен
Уся земля знає,
Що гілка вербова
Великдень звіщає.

Ігорчик:

За тиждень - Великдень!
Це свято чудес,
Бо Цар і Спаситель
У цей День Воскрес!

Мар'янка:

Що тут діється у вас,
Про який тут йдеться час?

Ігорчик:

Чи ти забула, чи не знаєш,
Що про це мене питаєш?
Адже завтра вже Неділя,
Коли святять вербне гілля.

Дівчина-Верба:

А вербовії гілочки -
Це мої сини і дочки.
Я їх гарно доглядала,
Водицею напувала,
Щоб вони в красі зростали,
Щоб з них люди користь мали.

Мар'янка:

Ой, вербичко моя мила,
Знаю, що ти дуже щира.
Подаруй мені лозину,
Бо я піду в церкву любу
В ранішнюю світлу Днину.

Дівчина-Верба:

Прошу, прошу в добрий час.

Наталя:
(звертається до Дівчини-Верби):

А я можу просить вас?

Дівчина-Верба:

О, візьми, тут є багато!
Будеш мати й ти лозинки
На величне світле свято.

Ведуча:

Розквітлі вербові лозинки
У Ігорчика, в Мар'янки,
У Наталі, у Христинки...

Ідуть люди, - і в руках в них
Лозинки святкові.
У цей світлий День повсюди
Лиш слова любові.

Заслона


2-а дія

Ігорчик і Наталя стоять із гілочками вербовими й весело розмовляють. Мар'янка легенько б'є по спині Ігорчика та Наталю.

Мар'янка:

Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень, бам!..

(підходить до гурту Ганнуся)

Ганнуся:

Гайда всі до хати,
Бо я маю вас про щось розпитати.

Заслона


3-я дія

Діти сидять за столом і малюють писанки.

Мар'янка:

Ви знаєте, що писанки
Писали завжди залюбки
І дорослі, й малюки.

Ігорчик:

Знаємо, а хто з вас розкаже
Як правильно писанки малювати?

Мар'янка:

Та ти лишень один
Можеш про це знати.

Ігорчик:

Треба спочатку яєчка зварити,
Потім у теплій воді з оцтом помити,
А як добре висохнуть,
То їх у барвник приготовлений опустити.

Ганнуся:

Та ти не перший рік писанки малюєш,
Ти вже знаєш як і до того звик!
Але як зробити сам барвник?

Ігорчик:

Та про це майже всі знають:
Барвники з лушпиння цибулі,
Кори дуба, різних сушених ягід виготовляють.
Для того в кип'ячу воду, наприклад,
Лушпинки цибулі кидають.
Покипить трішки, потім забирають,
Аж тоді в цей барвник яєчка опускають.

Наталя:

А це дуже просто!
Думаєш, що ти один у цій справі мастак?
Я сама так зумію зробити,
Бо тепер вже знаю як.

Мар'янка:

Е ні, постривайте, не кричіть,
А як візерунки наносити покажіть.

Ігорчик:

Та то вже трохи складніше,
Про це розкажу вам пізніше.

Ганнуся:

Та ні, годі відступати,
Маєш нам про це зараз розказати.
(Входить Ведуча)

Ведуча:

Що тут за шум,
Хто бере кого на глум?

Наталя:

Та ми усі хотіли взнати,
Як візерунки на писанках малювати?

Ігорчик:

Та я знаю, але як точно -
То ніяк не пригадаю.

Ведуча:

Я охоче вам допоможу,
І про це вже розкажу.
Коли писанки з візерунками
Хочете мати,
То для цього треба білі (нефарбовані)
Яєчка брати.

Спочатку віск треба
Над полум'ям
Добре нагрівати,
Та на біле яєчко писачком
Орнамент намалювати,
Аж тоді в приготовлений
Барвник опускати.

Мають яєчка після того
П'ятнадцять хвилин просихати.
Й знову на висохле яєчко
Інший орнамент накладати
Та в інший колір барвника
Яєчко опускати.

Та якщо старанно
Попрацювати,
То будете багатокольорову
Писанку мати.

Ганнуся:

Я ще добре сама писанки
Не зумію намалювати,
Але про них можу
Вам свій вірш прочитати.

Ведуча:

Просимо розказати.

Ганнуся:

Вічне життя, добро і сонце
Символізують писанки,
Їх малюють з давніх-давен
Бабусі, мами й малюки.

Мар'янка:

І я з сестричкою малою
Розмалюємо сьогодні,
Щоб зустріти урочисто
Славні свята Великодні.

Наталя:

Мама дуже рано встала,
Писанки нам малювала.
На них різнії малюнки:
Квіти, сонце, візерунки...

Писанки усі малюють,
Бо Великдень в нас шанують.

Ведуча:

Візерунки та квіточки,
Гілки, сонечко, листочки...
На писанках залюбки
Малювали діточки.
Кожна писанка чудова:
Різно-різнокольорова!

Ігорчик:

А хто з вас уміє вишивати рушничок?

Ганнуся:

Напевно Мар'янка, бо їй мама ниток накупила
і "хрестиком" вишивати навчила.

Мар'янка:

Так, я вже рушничок закінчила вишивати,
Залишилось тільки Великдень чекати.

Наталя:

У Мар'янки рушничок,
Мов весною квітничок.
Тут і рожі, і блавати,
І курчатко жовтувате.

Вишила вона лозинки,
Ніби справжні, мов вербинки.
Хрестик - жовтими нитками,
Оповитий колосками
І зеленими гілками.

Та ще писанки чудові -
В візерунках, кольорові...
Вийшов гарний рушничок,
Мов весняний квітничок.

Ганнуся:

Й вишила рушник мені
Любая бабуся.
І я буду вишивати,
Як колись навчуся.
Буде мені на Великдень
Кошичок покрити,
Як піду я із батьками
Пасочку святити.

Наталя:

Бабуся вишила мені
Рушник, що висить на стіні.
На нім два півники чубаті,
Щоб весело було в хаті.
Квітки червоні, жовті, сині
На нім цвітуть, мов на долині.
Бабуся шиє і матуся,
І я теж буду, як навчуся!

Ведуча:

Щоб зустріти найславніший
Великодній час,
То прибавилось роботи
Кожному із нас.

Мар'янка:

Весняними квіточками,
Вишитими рушниками
Я домівку заквітчаю,
Бо велике свято маю.

Йде Великдень - Світлий День,
Повен радісних пісень,
Бо Великдень є для нас
Найсвятіший, любий час!

Ігорчик:

А мій старший брат Іванко
Трудиться з самого ранку.
З молодесеньких вербинок,
Із тонесеньких лозинок
Кошичок узявся плести,
Щоб у ньому Паску нести.
Вийшов кошик дуже гарний,
Бо трудився хлопчик славний.

Мар'янка:

А Іванкова сестричка,
Хоч ще зовсім невеличка,
Вже вишила рушничок
З синіх й жовтих ниточок.
Розцвів Любин рушничок,
Як в садочку квітничок.

Ведуча:

Трудяться всі. Всі в роботі:
Дорослі й малята,
Щоб відзначити врочисто
Великодні свята.

Ігорчик:

В мами теж свої клопоти,
Безліч в неї є роботи...
Пече пасочку біленьку,
Як сонечко рум'яненьку
І на смак дуже смачненьку.
Хвалиться доня Ганнуся:
Найсмачнішу в світі паску
Пече лиш моя матуся!

Ганнуся:

І татусь часу не гає,
У кімнатах прибирає,
А батькам завжди в усьому
Син Ігорчик помагає.

Заслона


4-а дія

Виходять на сцену Ведуча, Мар'янка, Ігорчик і Ганнуся.

Ведуча:

Дзвони дзвонять величаво,
Всіх до церкви звуть.
Діти разом із батьками
Кошики несуть.

В кошичках - смачненька паска,
Яйця, масло, сир, ковбаска,
Шинка, писанки, хрін, сіль...
Йдуть до церкви звідусіль.

Мар'янка:

Дивиться Ісус ласкаво
На усіх з небес.

Ігорчик:

Линуть співи Великодні:

- Божий Син Воскрес!

Ганнуся:

Іще з старих прадавніх літ
Святкує радо увесь світ
Великдень - чудо із чудес,
Бо у цей День Христос Воскрес!

Заслона


5-а дія

Ведуча:

В українського народу
Є свої звичаї,
Їх дотримується кожен
Й дуже добре знає.

З давніх літ усі сходились
В батьківську хатину,
Щоб прославить Воскресіння -
Пречудну новину.

Відкривається заслона, за святковим столом сидить сім'я: дідусь, бабуся, мати, батько, Ігорчик, Мар'янка, Наталя і Ганнуся.

Дідусь:

За столом зібралась
Вся наша родина,
Святкує Великдень
Рідна Україна.
Із тими святами
Я усіх вітаю,
Свяченим яєчком
Всіх благословляю.

Бабуся:

Нехай Божа ласка
Зійде із небес.
Співаймо, радіймо:
Для нас Спас Воскрес!

Мар'янка:

І паску свячену
Їмо всі разом.

Ігорчик:

Єднаймось в молитві
З Ісусом Христом?

Наталя:

Знають у світі
Божого Сина,
Про Нього знає
Кожна дитина.

Ганнуся:

Знає з нас кожен
Із малих літ:
Він прийшов з Неба,
Щоб спасти світ.

Ведуча:

А довкола церкви
В Великодні дні -
Весняні гаївки
Й веселі пісні.

Ігорчик:

Всі люди співають:
Син Божий Воскрес!

Мар'янка:

Хвала Богу лине
З Землі до Небес...

Ганнуся:

У піснях пасхальних
Всі славлять Христа.

Наталя:

І радіє нині
Земленька свята.

Кінець

 

 

 

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Марія Хоросницька
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень

Вербиця
Н.Горик

Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато.

Христос Воскрес!

Радість з неба ся являє,
Паска красна день вітає,
Радуйтеся щиро нині –
Бог дав радість всій родині,
Бог дав радість нам з небес,
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Писанка
К.Перелісна

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, -
Зіпсувала п”ять яєць, -
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: „Молодець!”

Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і тата
Дві ще кращі напишу.

Паска
Л.Храплива-Щур

Тішиться маленька паска,
Тішуся і я, -
Що несу її святити,
Що вона моя.

На Великдень
О.Овсієнко

На Великдень у селі
Раді діточки малі.
В церкві свічечки горять,
Всюди Божа благодать.

Примовка

Верба б”є, не я б”ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.

Лоза б”є, не я б”ю,
За тиждень  - Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.

Христос Воскрес!
І.Савицька

Христос восрес! Радійте нині діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить.
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Великдень
Христина Білоус

Завела нас веснянка у коло,
Красне сонце веде всіх за руки.
І квітки, наче струни, навколо
Таємничі розхлюпують звуки.
І земля – ніби писанка світла –
Кольорова, весела сьогодні.
В церкві люди – святкові й привітні.
Воскресаєм у дні Великодні.

Воскресіння
Сергій Рачинець

Що за день чудовий воскресіння,
Сповнений любові і надій?
За чиїмось мудрим повелінням
Світ довкола враз помолодів.
Прямо в хату ллється сонця повінь,
Вже давно такої не було.
А душа стає моя раптово,
Наче біле лебедя крило.
Хоче в небо визволення ради
Із пітьми, що застує мені...
Воскресіння – то велика радість,
Благодать Господня навесні.

Писанки
В.Таран

В хаті на осонні
Сяду на ослоні.
Сяду я скраєчку -
Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок, і поля.
Сильний і міцний дубок,
А на ньому - яструбок.
Буде в мене писанка
Про Вкраїну пісенька.

Свято Пасхи недалечко
Н.Б.Куфко

Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть,-
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками,-
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов"ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров"я
І щасливого життя.
Святість-це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.

Писанки
С.Жупанин

Ввечері матуся нас чарує -
Писанки на виставку малює.
Віск черпає
Писачком із блюдця,
Її очі лагідно сміються.
Її очі
Світяться у ласці.
Квітоньки на писанці
Зірчасті,
А на другій -
Півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій
Олені і сарни,
На четвертій -
Рушничок прегарний...
Дивиться
І тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

Великодні писанки
Леонід Полтава

Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки....

Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки, -
Як весняні квіточки!

Радісний надходить день
Р.Завадович

Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень – дзелень,
Понад міста, понад села
Лине вісточка весела.

Ясне сонце над селом,
Наче писанка, зійшло –
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?

Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.

Великодня гра
М.Хоросницька

Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, -
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, -
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.

 

 

ПАХНЕ ХАТА ПАСКАМИ...

Майже по всій Україні Великодній хліб називають "паска", у деяких регіонах побутують те назви: "баби", "колачі" і "золоті баби". Паски мають різні розміри і форму. Вони с круглі, прямокутні, овальні, шестигранні. Давніше випікали паски її печах, — у глиняних пасківниках, "бабинцях", кухликах та металевих формах-"бляхах".

Випікають паски з найкращих сортів пшеничного борошна. До тіста додають масло, олію, молоко, яйця, цукор, різні спеції (гвоздику, імбир). Кожна господиня випікає паску по-своєму. З покоління в покоління сотні років передаються секрети приготування паски. При випіканні її використовують переважно однакові продукти, але в різних пропорціях, кожна господиня має свій спосіб приготування, що робить їх неповторними.

Перед тим, як випікати паску, господиня білила й прибирала хату. Сама вона чистенько вбиралася, одягала білу сорочку. З чистими і світлими думками, з веселим настроєм замішувала паску. Спекти добру паску вважалося найважливішою подією па Великдень, бо з того, якою вона спечеться, судили про долю всієї сім'ї. Тому цього дня господиня хвилюється і особливо дотримується всіх приписів:

• бажано, щоб коли печеться паска, нікого не було в хаті, аби паску не обговорювали (Полтавщина);
• нічого в цей день не можна позичати (Львівщина);

• не можна бути па печі, щоб не була паска горбата (Хмельниччина);

• садовлять паску в піч із молитвою, з примовлянням "Христос Воскрeс", те саме роблять і витягуючи її з печі (Покуття, Снятинщина);

• садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці — геть із хати" (Київщина);

• як була дівчина в хаті, то бажали: "Щоби була файна, як на Великдень паска" (Гуцульщина);
• а діти щоб росли пишні та здорові, як паска (Закарпаття).

Рідні в цей день не повніші сваритись і гніватись між собою. З випіканням паски господиня пов'язувала долю свою та родини. За її зовнішнім виглядом визначали майбутнє: Якщо паска збоку трошки надтрісне — на добро і багатство; зверху трісне — чекай протягом року біди; западеться — хвороба і» цьому році, а може й смерть.

Великодню паску печуть у четвер і суботу, і майже ніколи у п'ятницю, бо "Великодня П'ятниця більше свято як Великдень" (Львівщина).

Паски гарно прикрашали пасковим хрестом, кісками, сонечками, голубами, ружкамп... Для дідусів і бабусь виробляли Великодній хрест, на пасці батька — дубовий лист із косицямн, для матері — ружки з барвінком, для дівчат —голубочків у парі, "косиці". Дівчата стараються з цієї паски з'їсти "косиці" — квіточки, щоб квітнути і розвиватись як зіллячко навесні. Для дітей поверх паски роблять квадратні та напівовальні кліточки, а в них "ружі". їх роблять з посіченого валочка, згорненого у коло. По краях паски ставлять "обруч". Крім прикрашання тістом, верх паски оздоблювати збитими білками з цукром, кольоровим пшоном, маком. У кожнім регіоні паски прикрашати по-різному.

Як тільки паску освячували, всі поспішали додому, щоб скоріше поснідати, бо постували всю п'ятницю і суботу. Вірили, чим швидше прийдуть додому, тим "краще буде йти господарство", "скоріш робитиметься робота".

За столом, після молитви, господар відрізав од великої паски шмат і ділив між рідними. Краяли лише посвяченим ножем. Відрізати три цілушки, які потім ставили у насіння пшениці, жита, льону, — щоб гарно росли, щоб зерно було повним і "мушка не чіплялася". Крихти з паски висівали під хатою, щоб там виросло пахуче зіллячко — маруна.

І нині паски на Україні — найбільш знаний і вживаний обрядовий український хліб, що є справжнім витвором мистецтва. Ми повніші зберігати традиції, пов'язані з випіканням пасок: мати хай передає свій рецепт паски доні, бабуся — внучці.

Зичимо всім миру, любові, достатку, радісних Великодніх свят і смачної паски!