Соціологічне дослідження

Кіровоградська міська централізована бібліотечна система

http://kr.cen.library.kr.ua/

Соціологічне дослідження (Бібліотека)

Міністерство культури і мистецтв України
Миколаївський філіал Київського національного
університету культури і мистецтв


Кафедра документно-інформаційних бібліотечних систем


Читання юнацтва Кіровоградщини як ресурс розвитку культури регіону


Дипломна робота зі спеціальності 6020102
"Книгознавство. Бібліотекознавство. Бібліографознавство."





Зміст

ВСТУП ...................................................................................................................

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ЧИТАННЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ І ДУХОВНОМУ ЗБАГАЧЕННІ МОЛОДІ...................................................................
1.1. Дослідження природи читання як специфічної форми спілкування людей......................................................................................................................
1.2. Ставлення до читача протягом культурного розвитку людства
1.3. Концепція заохочення читання як національне завдання..................
1.4. Риси сучасного читання........................................................................

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЮНАЦТВА РОКУ..................................................................
2.1. Психофізіологічні особливості юнацької групи.................................
2.2. Кризи юності..........................................................................................
2.3. Соціологізація молоді............................................................................

РОЗДІЛ 3. МІСЦЕ МОЛОДІ В КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ КІРОВОГРАДЩИНИ.....................................................................
3.1. Культурний розвиток краю...................................................................
3.2. Кіровоград – місто молоді.....................................................................
3.3. Організація дозвілля юних кіровоградців...........................................
3.4. Читання юнацтва як предмет дослідження кіровоградських бібліотекарів..........................................................................................................

РОЗДІЛ 4. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ “ЩО ЧИТАЄ МОЛОДЬ КІРОВОГРАДА”..............................................................................
4.1. Мета та гіпотези дослідження..............................................................
4.2. Аналіз анкетування................................................................................

ВИСНОВКИ.................................................................................................

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...........................................................................

ДОДАТОК.....................................................................................................
     



ВСТУП

У
 зв'язку зі змінами у політичному та економічному житті суспільства тема "Читання молоді" набула особливої актуальності. Збіднення бібліотечних фондів, зменшення назв нових надходжень, погіршення матеріально-технічної бази бібліотеки, а також видавництв і друкарень вимагають з особливою увагою ставитися до такої проблеми як читання юнацтва.
Юнацтво – це особлива категорія читачів. Від них залежить наше майбутнє та майбутнє нашої країни, напрямки і темпи суспільного розвитку, прогрес науки та культури. Зміст читання сучасного юнацтва визначить духовне обличчя майбутнього. Література та читання можуть і повинні виконати місію підтримки і розвитку юнаків та дівчат як спадкоємців і творців культури.
Щодо культури, то ті перипетії і проблеми економічного та громадського життя, які тривають уже друге десятиріччя, не могли не позначитися на свідомості людей, їх ціннісних орієнтаціях, що поступово має призвести до суттєвих змін у культурному житті. Ми бачимо, як на зміну ідеологізації, жорсткому централізованому управлінню культури прийшла демократизація і звільнення від диктату. Це породило зміни у соціокультурному середовищі, з'явилися нові відносини між митцем і публікою, критикою, державою, плюралізм напрямків і течій в культурі, по-новому почали оцінюватися явища культури, більше уваги звертається на розвиток національної культури.
Але реалії сьогодення свідчать, що держава неспроможна підтримувати заклади культури на належному рівні. Те ж саме можна сказати і про місцеве самоврядування. Орієнтування закладів на пошук позабюджетних коштів, потенційних спонсорів та меценатів не вирішує проблеми, тому що таке фінансування не буває ні частим, ні систематичним.
В зв’язку з високою вартістю квитків високоосвічені верстви суспільства не можуть відвідувати театри. Крім того, розповсюдження телебачення, радіо та відео відволікає на себе значну частину потенційних глядачів театральних вистав.
Спостерігається також помітне скорочення кіноаудиторії, що викликане не тільки скрутним матеріальним становищем, а й занепадом національного кінематографу.
В умовах переходу до ринку, який триває надто довго, населення неспроможне активно купувати книжки, передплачувати газети та журнали. Тому великого значення набувають бібліотеки, особливо юнацькі. Вони стають свого роду центрами молодіжної культури і повинні утверджувати цінність читання в сучасну епоху. "Від їх успішного функціонування залежить стан майбутньої культури суспільства, майбутнє України в цілому", – вважає А. Ручка, заступник директора Інституту соціології НАН України (35).
Зараз ми можемо спостерігати зменшення загальної кількості бібліотек, а також книжкового фонду. Тільки в Кіровоградській МЦБС книжковий фонд зменшився в 2002 році у порівнянні з 1993 роком з 720 тисяч примірників до 565 тисяч. Якщо цей процес буде продовжуватися, то зростаюче покоління дуже швидко стане тотально далеким від культури, в тому числі й вітчизняної. Цим визначається актуальність дослідження.
Проблемна ситуація полягає в тому, що потенціал, який закладено в читацькій діяльності, не використовується сьогодні в повному обсязі, хоч його закономірно можна вважати ресурсом культурного розвитку.
Бібліотека як соціальний інститут не тільки причетна, але й відповідальна за відтворення цінностей, зразків і норм культури. Бібліотека потребує соціологічного дослідження потенціальної і реальної читацької аудиторії, організації власної діяльності, в дослідженні задоволення користувачів якістю послуг.
Нами проведено соціологічне дослідження з метою: вивчення реального стану читання юнацтва Кіровоградщини, місця читання в духовному житті представників цієї категорії; вивчення специфіки інтересів молоді до літератури з різних галузей знань та художніх творів; обґрунтування місця бібліотеки в системі джерел інформації; впливу читання юнацтва на розвиток культури регіону.
Завдання дослідження: проаналізувати, як впливає на читання політичне та економічне життя країни; з'ясувати, яке місце в житті молодої людини займає читання, чи потрібне взагалі читання для сучасної молоді; виявити, як читає юнацтво Кіровоградщини, літературою з яких питань воно цікавиться; порівняти результати соціологічних досліджень подібної тематики, проведених у 70-х та 90-х роках ХХ ст., зі станом читання молоді сьогодення; визначити, як впливає читання юнацтва на розвиток культури Кіровоградщини; одержати дані, що сприятимуть розробці стратегічних планів розвитку і вдосконалення бібліотек міста.
Об'єктом дослідження стало вивчення читання юнацтва як ресурсу розвитку культури Кіровоградщини.
Предметом вивчення стали: психологія юнацтва (від 18 до 21 року); соціологія молоді; особливості вікової категорії від 18 до 21 року; читання юнацтва; популяризація літератури, яка користується попитом у юнацтва; молодь та культура; характеристика регіону.
Методом вивчення теми стало: анкетування юнацтва віком від 18 до 21 року; аналіз читацьких формулярів, облікової та звітної документації.
Аналіз та узагальнення матеріалів дослідження здійснювалося шляхом використання графіків та діаграм.
Гіпотези дослідження:
1. Провідна тенденція у розвитку читання молоді – орієнтація на навчальне читання. Оскільки це читання нормативне, вимушене, значна частина юнацтва не може реалізувати у сфері навчання прагнення до повноцінного творчого читання, цьому вони присвячують свій вільний час.
Контргіпотезою виступає твердження, що тип навчання спонукає і спосіб проведення дозвілля, тобто, якщо навчальні заняття не вимагають серйозного читання, то на нього і не витрачається вільний час.
2. Орієнтація на читання у сфері навчання і сфері вільного часу суттєво відрізняються.
3. Читання науково-пізнавальної і читання художньої літератури виконують різні функції на різних етапах формування особистості.
Контргіпотеза: для молоді не існує принципової відмінності в читанні науково-популярної і художньої літератури.
4. Зростання домашніх книжкових зібрань, з одного боку, і зниження престижу читання, з іншого, суттєво впливають на зменшення числа читачів у бібліотеках.
5. Успіх формування стійкої потреби у читанні серед молоді залежить від спільних зусиль сім'ї, навчального закладу, бібліотеки. Координуючу роль у цьому відіграє співробітник бібліотеки як "утримувач" і "розпорядник" основного фонду видань. Правомірне і таке твердження: роль сім'ї, звідки починається інтерес до книги з перших кроків життя дитини, переважає в процесі формування потреби у читанні. Бібліотека ж у кращому разі може лише розвивати інтерес до читання, який уже виник у сім'ї.
Бази дослідження: юнацькі кафедри бібліотек-філій Кіровоградської МЦБС.
Апробація проведена на юнацькій кафедрі центральної бібліотеки, в ході якої оцінювалась реакція респондентів, ступінь розуміння питань, фіксувались зауваження. Виявлені недоліки вдалося уникнути шляхом перестановки блоків питань, скорочення анкети тощо.
Нами опрацьовано понад 100 джерел, присвячених темі дослідження, серед них – Інтернет-ресурси. Вони мають різний рівень, але дозволяють досить впевнено говорити про особливості читання молоді.
Особливу увагу привертає праця Дмитра Чижевського "До психології читача та читання" (99). Видатний вчений, наш земляк у своїй праці, яку журнал "Бібліотечний вісник" передрукував у 1996 році, розкрив роль читання в культурному житті суспільства, дав оцінку різним типам читачів. Дослідник вважав, що читання не може бути цінністю саме по собі, що воно є тільки доповненням до інших засобів знайомства з життям. Робота написана понад 70 років тому, але деякі її положення не втратили своєї актуальності і досі.
До праць, які висвітлюють історію розвитку проблеми читання, можна віднести і монографію "Книга и чтение в жизни небольших городов: По материалам исследования..." (38). Видання 30-річної давнини зацікавило можливістю порівняти, що читала молодь в 70-х роках минулого століття, і що читає зараз. Дослідження, проведене на початку 70-х років, розглядало такі питання:
1.     Яка література найпопулярніша і чому?
2.     Які найбільш характерні мотиви звернення до книги?
3.     Як розподіляється книжковий потік в умовах невеликого міста і як зробити, щоб жодна цікава новинка не випала з поля зору читача?
Як бачимо, ці питання актуальні і зараз, тим більше, що вперше об'єктом спостереження були читачі всіх вікових груп. Для нас найцікавішими є такі розділи книги: "Канали масової інформації і читання юнацтва" та "Художня література і читання юнацтва". Автори монографії намагалися дати відповідь на питання, яке місце займають друковані видання в системі засобів масової інформації. Тому, незважаючи на невелику заполітизованість видання, воно залишається цікавим для всіх, кого хвилює проблема читання молодих людей.
У своїй роботі ми опиралися також на праці науковців Національної Парламентської бібліотеки, серед яких заслуговує на увагу стаття З. Савіної "Сучасний читач та тенденції читання в Україні" (72). Автор посилається на низку соціологічних досліджень, організованих в 1970–80-х роках на базі обласних універсальних та масових книгозбірень. Ці дослідження засвідчили стабільний інтерес населення до книги, домінування в читанні російської сучасної літератури, незначне збільшення інтересу до української художньої книги. Проведені у 1990–1995 рр. комплексні соціологічні дослідження ставили за мету вивчення змін, що відбулися в структурі читацького контингенту та його потребах у зв'язку з корінними зрушеннями в суспільно-політичному житті суспільства. На жаль, в статті мало говориться про роль читання в сферах діяльності молодої людини, тому основна цінність цієї роботи для нас – у конкретному визначенні тенденції читання українців.
Корисним для роботи став збірник "Інформаційні потреби населення в умовах трансформації суспільства: Матеріали соціологічних читань´98" (35). Статті збірника присвячені результатам соціологічних і маркетингових досліджень, здійснених науковцями на загальнодержавному рівні, а також тим, що проведені в бібліотеках системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються розвідки актуальних проблем культури, місця і ролі книги, інформації та бібліотеки у задоволенні культурних потреб різних верств населення. Корисною для нашого дослідження є робота Тетяни Петелько "Портрет молодого читача", в якій дається характеристика читання юних одеситів. Соціолог Кіровоградської ОЮБ ім. Бойченка Ольга Прядко зацікавила нас статтею "Мотиви читання юнацтва і аспекти вивчення". Це видання засвідчило, що саме соціологічним розробкам, як складовим науки, належить провідна роль у здійсненні соціокультурних трансформацій.
Не залишилися поза нашою увагою роботи співробітників Українського інституту соціальних досліджень (колишнього Українського науково-дослідного інституту проблем молоді), який є державним науково-дослідним та навчально-методичним центром з проблем молоді. Найбільш корисною для роботи вважаємо книгу "Молодь України у дзеркалі соціології" (60). Ця колективна монографія фахівців Українського інституту соціальних досліджень містить матеріали, які дозволяють розглянути актуальні проблеми молоді, особливості її соціалізації, ціннісні орієнтації та формування громадянської свідомості. Соціологія молоді як одна з галузей науки отримала для свого розвитку новий імпульс. Пропоновані матеріали представляють неабиякий інтерес як ґрунтовна база для усвідомлення особливостей входження молоді у суспільне життя. Щоб знати і розуміти соціологізацію різних груп молоді, треба вивчати та аналізувати, удосконалювати нові методики та технології. Авторські матеріали видання об'єднані логічною структурою основних складових життя української молоді. І хоч книга не претендує на повноту висвітлення всіх проблем молодого покоління, але не залишає поза розглядом важливі питання молодіжної політики, пропонує певні рекомендації щодо шляхів вирішення ряду актуальних соціальних проблем.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Молодь і книга на межі двох тисячоліть" містять ряд статей, близьких за змістом темі нашого дослідження . Серед них робота М. Хмурич "Засоби бібліотечного впливу на проведення юнацтвом змістовного дозвілля (53). Автор визначив головну умову ефективного впливу бібліотеки на організацію дозвілля молоді, а також фактори, що сприяють цьому. Традиційно виділяють три основні типи проведення вільного часу: творчо-діяльний, культурно-споживацький та рекреативний. У скрутних матеріальних умовах сьогодення бібліотечна мережа залишається однією з небагатьох, спроможних впливати на змістовне проведення молоддю свого дозвілля.
Серед робіт, що розкривають тему читання юних кіровоградців, особливу увагу слід звернути на статтю Л. Куценко "Ще раз про користь "учення книжного" (42). Літературознавець здійснив історичний екскурс в Єлисаветград початку ХХ століття. Він проаналізував читання видатних земляків – гімназиста Амінодава Шполянського, згодом відомого російського письменника Дон-Амінадо, та учня реальної школи, майбутнього письменника Євгена Маланюка, з тим, що читає сучасна кіровоградська молодь. Було зроблено зріз читацьких інтересів у двох філіях МЦБС за десять днів грудня 2002 року. Ми допомагали автору статті в аналізі видачі художньої літератури, в своїй філії, тому ця робота Л. Куценка має для нас особистий інтерес.
Тема вікових та психологічних особливостей юнацтва дуже слабо висвітлена в літературі. Робота Гейла Шихи "Возрастные кризисы личностного роста" (105). Для нашого дослідження книга корисна психологічними характеристиками юнацтва 18-21 року. Цей вік – період вирішення важливих завдань. Щоб досягти своєї мети, необхідно мобілізувати всі можливості, знайти собі наставника, навчитись будувати власне "я". Книга написана в цікавій формі, насичена безліччю прикладів.
Неоціненну допомогу в роботі надав посібник "Соціологічні дослідження в бібліотеках" (83). В ньому викладено нові методології соціологічних досліджень бібліотечної справи, узагальнено досвід, виявлено інноваційні напрямки і проблеми бібліотечної соціології.
Як бачимо, є чимало літератури з теми нашого дослідження, проте не вся вона глибоко розкриває проблему. Деякі роботи мають статистичний характер. Найбільший інтерес викликали праці, які обґрунтовують мотиви читання соціальними процесами, що відбуваються в суспільстві.

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ЧИТАННЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ І ДУХОВНОМУ ЗБАГАЧЕННІ МОЛОДІ.

1.1. Дослідження природи читання як специфічної форми спілкування людей.

Читання завжди, в усі часи і віки, займало особливе місце в інтелектуальному і духовному збагаченні молоді. Воно розширює кругозір, робить життя насиченим, яскравим. Книга – це і джерело інформації. Сьогодні важко уявити собі молоду людину, яка хотіла б досягнути успіху у житті і не прагнула б до знань.
Тут доречно було б згадати випадок, пов'язаний з видатним вченим і фантастом Айзеком Азімовим, автором майже 500 широко відомих книг. Звертаючись до аудиторії спеціалістів-комп'ютерщиків, він завів мову про ідеальну інформаційно-пошукову систему: "Використання її має бути доступним для кожного, в тому числі й для тих, хто не має для цього спеціальної підготовки; вона має бути портативною; для неї не треба ніякого зовнішнього джерела енергії, інформація повинна зберігатися постійно і не знищуватися при вимиканні системи. Про що йдеться?" Аудиторія задумалась. Витримавши ефектну паузу, вчений відповів на своє запитання сам: "Сподіваюся, ви здогадалися, що це просто книга".
Читання – дуже специфічна форма мовного спілкування людей, яке відбувається за допомогою друкованих чи рукописних текстів. Читання – це не однобічний вплив на читача, що виражається в пасивному сприйнятті змісту тексту. Ні, йде активна взаємодія між автором та читачем. Якщо порівняти читання з іншими видами суспільних комунікацій, то перш за все треба відзначити особливу знакову систему друку, яку можна зберігати та тиражувати. При цьому процеси використання можуть не співпадати з часом виготовлення текстів, можуть тривати протягом декількох століть. Читання не обмежує користувача умовами місця та часу. Читач вільніший і активніший і в процесі сприйняття, ніж радіослухач або кіноглядач. Читання – більш творчий процес, більш ефективний засіб виховання та навчання, ніж аудіовізуальні види комунікацій.
Комп'ютер не має собі рівних у накопиченні даних, пошуку та передачі інформації, але ж тільки завдяки читанню формується необхідна для роботи на комп'ютері аналітична свідомість, здібності до уявлення та оцінки. Саме формування цих якостей – вважають німецькі фахівці – і є головним завданням в галузі освіти.
Вже в 1986 році було експериментально доведено, що читання – практично обов'язкова передумова для сприйняття всіх інших засобів інформації, в т.ч. телебачення. Доросла людина потребує читання для розуміння інформаційних текстів і повідомлень на аудіовізуальних носіях інформації. Тому у дітей достатньо причин брати до рук книгу.

1.2. Ставлення до читання протягом культурного розвитку людства

Читання – феномен цивілізованого життя суспільства, одна з основних його відзнак. За період існування книги читання стало повсякденною діяльністю для більшості членів суспільства.
Ставлення до читання дуже мінялося на протязі культурного розвитку людства. Але, здається, ніколи не виникала велика розбіжність думок щодо ролі читання в культурному житті. Коли б зробити зріз будь-якої епохи та країни, ми дістали б весь можливий спектр оцінок – від вихвалювання читання як мало не найліпшого й найщасливішого проводження часу аж до презирливого означення читання, як "найгіршої форми нічого не робити" – (Шопенгауер).
Д. Чижевський вважає, що справа в тому, що читати. Не тільки читачі відрізняються як психічні суб'єкти, а й книжки так само різноманітні, як різноманітні їх автори, їхні задуми та умови їх написання.
Тому при оцінці культурної ролі книги та читання треба в першу чергу ясно й точно розрізняти різні типи читачів та читання. Ці типи залежать від літературних стилів і того літературного репертуару, що панує в дану добу і в даного народі, від тих культурних умов, які більш сприяють виробленню того чи іншого типу читання і читачів.
Д. Чижевський вважав, що читання повинне підводити людей до тієї чи іншої сфери реальності (99). Філософська література має вводити нас в сферу думки, біологічна – знайомити з процесом життя і закономірностями цього процесу, економічна – з економічними явищами тощо. Чижевський засуджував читачів, які роблять з читання автономну цінність. Він вважав, що коли є можливість знайомитися з певною наукою або галуззю культури через живе слово та наочність – курси, лекції, екскурсії – тоді не треба культувати читання, що в ідеалі є лише доповненням до інших засобів знайомства з життям.
Вчений підкреслював, що навіть читання "гарної" літератури, белетристики вимагає від читача активності: як активності переживання, так і активності оцінки читаного твору. Тому, що художній твір не може служити якимось іншим цілям, крім художніх, увага читача має бути звернена на художні цінності твору. Уміння схоплювати і оцінювати художні цінності є специфічне вміння критики. Літературний критик має бути ідеальним читачем. Кожний читач літературно-художніх творів повинен прагнути до того, щоб бути літературним критиком.
Чижевський писав, що читання є процес соціальний. В кожному творі сконцентрований певний соціально-психологічний матеріал, який незалежно від волі читача входить у його свідомість через читання. Всяке читання є розмова з автором книги. І читач, який не помічає автора, не запам'ятовує його ім'я, є поганий читач.
Дуже важливим явищем, що характеризує ставлення читача до книги, є факт існування у даного читача улюбленої книги. Через улюблену книгу кожен читач стає причетним цілій книжковій культурі, стає потенційним бібліофілом.
Читання, як один із засобів формування суспільної свідомості і світогляду людей, в свою чергу віддзеркалює в собі соціальний і духовний стан суспільства. Особистість читача – це перш за все особистість громадянина кожної конкретної держави, вважають спеціалісти Національної Парламентської бібліотеки (72). Соціально-психологічні чинники читання відображають ціннісні орієнтації в суспільстві. При всій їх різноманітності все ж можна вивчити основні соціально-духовні пріоритети.
За даними численних соціологічних досліджень з проблеми "Книга і читання", у багатьох економічно розвинених країнах 20-30% грамотного населення взагалі нічого не читають, а якщо й читають, то лише газети.
До речі, за кордоном тільки за останні 50 років видано біля 10 тис. наукових робіт з проблем читання, створено міжнародну асоціацію читання, в Німеччині випущено в світ енциклопедію з проблем читання (35). Тиск телебачення та інших засобів комунікацій на читачів такий, що більша частина молоді існує під загрозою повернення до нечитання. Мотиви читання почали досліджуватися більш повно з кінця 30-х – поч. 40-х рр. ХХ ст., а особливо з середини 40-х років.
З початку 60-х років провідними стали дослідження, в яких враховувалися якісні характеристики як книги, так і особистості читача. Було визначено, що в одній людині "співіснують" різні читацькі потреби, й один і той же читач по-різному може сприйняти літературний твір з залежності від різних фактів.

1.3. Концепція заохочення читання як національне завдання

Існує необхідність створення "системної" концепції заохочення читання, реалізація якої не може бути одномоментною акцією. Це означає постійний взаємозв'язок різних сфер діяльності для заохочення читання, існування певної педагогічної стратегії, що забезпечує доступність матеріалів для читання, створення і підтримку читацької мотивації.
У багатьох країнах заохочення до читання підіймається до рівня національного завдання. Державні програми "Читання – справа родинна" (Німеччина), "Спонукання до читання та книга у м'якій обкладинці" (США), "Книжковий потік" (Австрія), "Молодь і книга" (Нідерланди) та інші, допомагають створити позитивні умови для читацького розвитку юнацтва.
Зараз, коли стрімко розвивається техногенна інформація, стимулювання читання стає найактивнішим питанням. Велика робота у цьому напрямку проводиться в Росії. Створена спеціальна концепція "Читання", якою опікується сам президент РФ. Вона передбачає у рамках спеціальних подій і тривалих акцій усіма силами державної машини скоригувати образ читання, зокрема довести його прагматизм. Прагматика читання – велика справа. Не слід спочатку зробити читання у суспільній свідомості безглуздим, а потім вимагати для нього високого соціального статусу.
У Словенії ще в 1961 році виник і існує до сьогоднішнього дня рух "Значок читача". Молоді люди, що підтримують цю ініціативу, після прочитання певної кількості книг нагороджуються спеціальними значками, на яких зображені відомі словенські письменники і поети.
Цікавий досвід роботи по залученню молоді до читання накопичено у Великій Британії. Дослідження британського "Фонду грамотності" свідчать, що багато хлопчиків з неповних сімей ніколи не бачили чоловіка з книжкою, тому вважають це заняття жіночим. Дивна на перший погляд кампанія "Чемпіон читання", проведена у цій же країні, мала дивовижний успіх. В її ході у школах та громадських місцях розміщувалися плакати із зображенням улюблених спортсменів юнацтва – за читанням книжки.
У США пройшла загальнонаціональна кампанія, вже вшосте, на підтримку читання під девізом "Створення нації читачів" (1997-2000). До цього в Сполучених Штатах проходили акції "Сформулюй своє майбутнє – читай!", "Книги змінюють життя", "Прочитай про це якомога більше", "Читання змінює справу", "Читачі – завжди лідери". Крім того, існувало безліч проміжних проектів і програм: "Америка читає", "Літературна спадщина Америки", "Читай-пиши – зараз!", "Публічні бібліотеки на допомогу поширенню грамотності", "Бібліотека-музей – почни з цього".
Для американців дуже важливо прагнення до видимого результату, вони ставлять дрібні, але зрозумілі більшості співвітчизників завдання: навчи читати хоч би одну людину, переконай свою дитину записатися до бібліотеки, тримай книги всюди в домі, подаруй кому-небудь книгу чи підписку на періодичні видання (87).
Ця буденність має великий психологічний ефект – краще всього переконує людей в досягненні кінцевої мети кампанії: нагадати, наскільки важливе читання для розвитку кожної особистості і демократії в цілому.
Іншою особливістю великих ініціатив з поширення читацької культури є широка громадська підтримка. Резонанс книжково-бібліотечних кампаній підсилюється засобами масової інформації.

1.4. Риси сучасного читання

Читання сьогодні виконує великі функції. Рисою сучасної культури є те, що люди читають одночасно відразу декілька художніх творів, одночасно користуючись різноманітними довідниками, технічними посібниками (48).
Обов'язкова грамотність висвітила нове явище в житті суспільства. Виявилося, що серед людей, оволодівших навичками читання, є читачі і нечитачі. Більш того, є соціально неграмотні (вчилися в школі, проте втратили навички читання) люди.
Освіта сама по собі нічого не вирішує. Думки про те, що підвищення освіти або підвищення її рівня автоматично призводить до збільшення кількості читачів і зростання читацької активності, сумнівні. Хоч останнім часом рівень освіти підвищився, в державі не збільшилась кількість читачів.
Проте не можна стверджувати і протилежне. Хто знає, залишився б обсяг читання таким же, коли б не було освітнього буму? Як би там не було, в наш час молодь, закінчуючи вищі навчальні заклади, не обов'язково стає (чи залишається) активним читачем.
З точки зору статистики освіта є необхідна, але необов'язкова передумова для активного читання. Можливо, досягнутий рівень освіти сприяє тому, що читанню зараз приділяють набагато більше уваги, ніж раніше, коли читання частіше розглядалося в контексті відпочинку і втечі від реальності (48).
Тому, хто хоче здолати різницю в формальній освіті, краще зробити це за допомогою книг, так як люди, що мають початкову освіту, але активно читають, виявили більш високий рівень інформованості, ніж інші представники їх групи, які не читають книг або читають інколи. Схоже, що книга більше сприяє підвищенню інформованості і тим самим освіті, ніж інші носії інформації – звичайно, при умові, що є мотивація до читання.
Читач – це людина, яка не просто вміє читати, але володіє стійкою звичкою до читання. Шведські дослідники Стіг Ериксон і Бітте Волін (12), використувавши нову методику тестування студентів вузів, склали "Портрет хорошого читача":
-     щоденно читає книги і періодику:
-     активно цікавиться новинками художньої літератури;
-     любить відвідувати бібліотеки;
-     високо оцінює свої читацькі здібності;
-     має спонукальні мотиви до читання.
До речі, мотиви читання в різні часи ставали об'єктами вивчення літературознавців і бібліотекознавців. Найбільш цікавими роботами у цьому напрямі є праці Л. Бєляєвої та І. Мейжис.
Мотиви, пов'язані з функціональними потребами особистості, виявляються як серед дітей, так і серед дорослих, для них читання – це улюблений вид відпочинку. Вони читають всюди і все, що потрапляє до рук.
Мотиви саморозвитку і самоосвіти властиві різним категоріям читачів: як дітям, так і дорослим; як з низьким рівнем начитаності, так і тим, хто прагне слідкувати за "книжковою модою". Сюди ж відносять тих, хто хоче в своїй референтній групі "не бути сірістю", "не червоніти, якщо спитають".
Цікавою є представники третьої групи, для яких головним мотивом є самоосвіта. Такі читачі добре знайомі бібліотекарям. Вони завжди керуються певним планом, ніколи не читають випадкових книг.
Мотиви осмислення життя виникають у старшому шкільному віці. Пізнання людей, самопізнання, самовиховання, пошук ідеалу – ці мотиви особливо відчутні у любителів поезії. Вони читають та заучують вірші, що відповідають їх настрою. Читання дає можливість приміряти на себе велику кількість ролей і знайти близьких по духу героїв.
Певна категорія читачів (хворі молоді люди, одинокі жінки) люблять читати книги про "красиве життя", "красиві взаємовідносини". Це мотиви відволікання від життєвих ситуацій.
Потреба в активізації певних сторін психічної діяльності є основним мотивом для читачів, що вважають читання художньої літератури процесом, який вимагає активної участі пам'яті, емоції, уяви, мислення.
В Україні, за підсумками масштабних соціологічних опитувань, здійснених Інститутом соціології НАН України, у структурі культурного дозвілля людей на перше місце виходить їх звертання до мас-медіа (телебачення, радіо, преси).
Ситуацію на ниві української книжкової справи називають бібліоцидом: національні бібліотеки України отримують одну книжку на рік на 3-4 читачів, а улюблені герої українських дітлахів – покемони й телепузики.
Мільйони українських громадян відлучені від книжки і обмежені в отримані інформації, між тим у масових виданнях активно насаджується вульгарність, спостерігається засилля низькопробної літератури, що нав'язує чужі стереотипи мислення, в яких викривлюються історія і традиції держави.
Важливим показником змін, що відбулися в Україні, є рейтинг життєвих орієнтацій сучасної молоді. Можна вважати, що серед життєвих цінностей молоді сучасної України перше місце посідає сім'я. Наступними є проблеми сфери дозвілля (друзі, вільний час, хобі тощо). Робота, успіх у суспільстві, заснування власної справи займають не найперші місця. На останньому місці стоїть політика.
Слід відмітити, що такі значимі для особистості чинники, як культура і мистецтво, не посідають високого щабля в ієрархії актуальних для молоді проблем.
Для того, щоб зрозуміти проблему читання молоді як ресурс розвитку культури, необхідно детальніше зупинитися на вікових особливостях 18-21 річних.



РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЮНАЦТВА 18-21 РОКУ.

2.1. Психофізіологічні особливості юнацької групи

Юнацтво 18-21 року володіє цілою низкою своєрідних, властивих тільки цьому віку якостей, які впливають і на характер читання.
Психофізіологічні особливості юнацької групи пов'язані з процесом інтенсивного становлення особистості. Збагачуючись життєвим досвідом, розвиваючи самостійність, юнаки та дівчата усвідомлюють реальне різноманіття зв'язків з оточуючим світом. Розширюється коло пізнавальних інтересів і одночасно виникає прагнення систематизувати всі знання про світ з точки зору свого "я".
Юнацтво можна назвати найбільш зайнятою і найбільш вільною групою населення. Робочий день студентства – 9-10 годин.
Після 18 років молодь починає віддалятися від сім'ї. Вуз, військова служба і короткочасні поїздки допомагають зробити перші кроки. Уявлення про світ у батьків і у їхніх дітей – різне. Свій жорстокий протест "Я знаю точно, чого хочу!" –молодь прагне аргументувати будь-якими доступними засобами. І в процесі перевірки цих переконань часто впадає в фантазії, які здаються батькам таємничими і недоступними. Чого б молодь не досягла, їй здається, що вона лише дитина і не може сама про себе потурбуватися. Молодь ховає ці почуття за повною зверхністю і показною самовпевненістю. Вона звертається до ровесників, замінюючи їх думками поради батьків, спілкування з сім'єю замінюється спілкуванням з тими людьми, погляди з якими співпадають. Та це продовжується недовго. Як тільки переконання починають розходитися з сумнівними ідеалами молодіжної групи, ці люди стають "зрадниками".
18-21 рік – це час, коли молодь хоче себе однаково активно виявити в ідеології, світогляді, сексі і майбутній професійній діяльності. В результаті у неї міцніє бажання залишити "батьківське гніздо", і вона починає поривати емоційні зв'язки з домом, які на цей момент вже заважають.
Одна частина особистості прагне бути індивідуальністю, а друга – відновити безпеку і комфорт і злитися воєдино з іншою людиною.
Стрімкий відрив від батьківських коренів у цей період дається легше і забезпечує нормальний розвиток життєвого циклу дорослої людини. Якщо в цей період криза особистості відсутня, то вона проявиться пізніше, і вдарить болячіше.
У віці 20 років юнацтво стикається з питаннями, як утриматися в світі дорослих. Увага молоді повністю зосереджується на ці проблемі.
У цей період перед молоддю постають великі і важкі завдання. Їх уявлення про здійснення мрії наповнює молодь життєвою енергією і надією, дає можливість підготуватися до основної справи життя, знайти наставника, створити інтимні стосунки. І все це відбувається у певній послідовності.
Найактуальніша тема 20-річних – робити те, що "треба". Це "треба" дуже залежить від моделі сім'ї, впливу культури, забобонів суспільства. Якщо в суспільстві домінують принципи, згідно з якими необхідно одружитися і відгородитися від суспільства стіною, то виникає безглузда сім'я. Якщо суспільство наголошує на необхідності займатися справою, то 20-річні люди, взявши на себе зобов'язання не мати ніяких зобов'язань, рвануть, куди очі дивляться.
Найбільша помилка 20-річних – їх внутрішнє переконання в тому, що вибір, зроблений ними, є остаточним. У більшості випадків це не так. Зміни у виборі не тільки можливі, а й неминучі.

2.2. Кризи юності

Пиячити, займатися любов'ю, гуляти вулицями, піти в армію, вступити до університету, вживати наркотики, захоплюватися йогою – кожне з цих дій задовольняє деякі потреби молодих людей, які прагнуть випробувати себе і знайти власну правду.
Відходячи від сім'ї, молодь починає пошук себе. Це звичайно називається кризою юності.
Перехід із сім'ї у світ дорослих продовжується приблизно від 18 до 22 років. Молодь стає рівноправною в сексі, в роботі, у світогляді. Багато хто, прагнучи бажанням розрушити вплив сім'ї, в екстремальних випадках вибирає близькі собі по духу авторитарні групи ровесників, які вимагають відданості і остаточного розриву з минулим. В цих групах молодь приваблює обіцянка абсолютної істини, відриву від батьків і заміна домашнього почуття безпеки колективним.
Стан молоді, що знаходиться в переході між підлітковим і юнацьким віком, можна порівняти зі звичайним процесом дорослішання. Ми всі бачимо ознаки цього стану душі: юнаки та дівчата раптом стають неслухняними, в'ялими, роздратованими, у них спостерігаються раптові зміни настрою. Їх охоплює тривога, порушується сон і знижується працездатність. Вони починають страждати від незрозумілих хвороб і кидатися в крайнощі при виборі високих ідеалів. Часто здається, що вони вороже ставляться до себе і до батьків. В цей період вони можуть покинути навчання. роботу, романтичні захоплення або нічого не міняти, але ображатися на всіх.
Це схоже на інфекцію. Чи є від неї вакцина? Скоріше, немає, якщо ж є, то тільки при певних умовах.
Наприклад, як виявили дослідження, проведені в Гарвардському університеті (105), класична криза особистості серед студентів цього вузу спостерігається рідко.
Типовий студент при зіткненні з труднощами діє шаблонно. Він легко заводить друзів, може розділити з ними почуття. що допомагають виробити певні принципи щодо сім'ї. Він може мати якісь приливи почуттів, але вони не на його користь. Захоплюючись спортом, театром, літературними заняттями, розважаючись чи сміючись над собою, він звільняється від депресії.
Він відчуває, що може впливати на людей і події, і відповідно відчуває гостре бажання довіри, компетентності і особистого впливу. Але це спостереження над молодою елітою нації.
Якщо ж молодь не належить до цієї групи, то вона може займати 4 "нормальних" положення, в яких знаходяться люди в процесі формування особистості.
Одні опиняються в групі тих, хто дотримується мораторію. Вони не взяли на себе жодних зобов'язань і не визначилися у своїх цінностях, але знаходяться в процесі їх активного пошуку.
Люди з особистістю, визначеною долею, що входять в другу групу, твердо знають, ким хочуть стати. Вони вибрали свій майбутній шлях, і цьому не передував впертий пошук. Вони пасивно сприйняли шлях. прокладений їх батьками. Можна легко здогадатись, що такі люди більш авторитарні і більш замкнені. До недавніх пір це була та "яма" в суспільстві, в яку передчасно попадали молоді жінки.
Наступну групу складають молоді люди з подавленим власним "я", які відмовились від вибору свого життєвого шляху. Батьки, вчителі, друзі чекають від них чогось більшого, ніж те, що вони можуть виконати.
Вони не можуть повстати проти батьків чи боротися з ними за право самим приймати рішення. Зовні процвітаючі, вони постійно відчувають себе невдахами. Часто у них розвивається комплекс неповноцінності і з'являється почуття відчуженості. У порівнянні з групою мораторію, вони не знаходяться у стані кризи, але ні до чого не прагнуть. Молоді жінки, що відвідують вуз, по його закінченню впадають в депресію.
Молоді люди з визначеною особистістю переживають кризу і успішно її проходять. Вони сформували життєві цілі і пріоритети у відповідності до свого світогляду. Вони, мабуть, відчувають себе дуже дорослими.
В юності особистість страждає від неадекватності поведінки і намагається приховати її, прагнучи виглядати привабливими, впевненими у собі і комунікабельними людьми, якими б хотіли бути, і від того ще хворобливіше відчувають погані риси свого характеру. У 18-21 рік юнацтво шукає ідеал в героях, яких хотілось би наслідувати. Вони виключають із життя те, що їм не потрібне.
Багато молодих людей активно шукають причину недоліків не в самих себе, а в способі життя дорослих.
Молоді люди на прикладі своїх батьків сприймають світ. Саме від них вони спадкують пияцтво і вуличне хуліганство. Вони повторюють те, що робили батьки, тільки більш безглуздо.
Зрозуміло, як важко протистояти своїм ровесникам, які визначають вашу роль у суспільстві.
А якщо група однолітків відхиляється від загального напрямку? Згідно з теорією розвитку суспільства, особистість здійснює злочини у тому випадку, коли люди, чиїми думками вона дорожить, а також ровесники, сім'я чи сусіди вважають злочин нормою.
Період мораторію може мати позитивний вплив на подальший розвиток особистості.
Кожне суспільство і кожна нація встановлює певний мораторій для більшої частини молоді. Мораторій – це період часу, коли роблять дурниці, мріють, байдикують, працюють за кордоном, вчаться. Це – час самопожертви і незрозумілих випадів, іноді період, коли молодь стає пацієнтом психдиспансеру чи вчиняє правопорушення.
Часто у віці 18-21 року молода жінка відчуває. що нездатна зробити вибір і відділитися від сім'ї. Це продовжується доти, поки її не візьме в свої руки сильний чоловік. Він може бути приятелем-наркоманом, звідником чи просто чоловіком, якому вона підкориться. Вона захоплюється ним як суперником батьків і дозволяє йому відповідати за те погане в ній, про що признатися навіть собі не може.
Таким чином вона уникає вирішення пекельних проблем свого розвитку. В період, коли молодих тягне на необдумані вчинки, вони відчувають, що роблять помилку, і лише згодом дізнаються, що це пояснюється певним періодом розвитку.
Як тільки молодь починає гнітитися батьками, вона шукає нових "героїв". Моделі вибирають з найближчого оточення. Це може бути вчитель, тренер, жінка з вільними поглядами на життя чи ексцентричний чоловік, якого нічого не шокує.
Але чим екзотичніший новий гуру, тим легше ідентифікувати його з собою. Його яскравий стиль доступний для наслідування. Молодь легко захоплюються романтичним ореолом спортсменів, кінозірок, художників, магнатів, а також пияцтвом чи сексуальною вседозволеністю молодих нероб, грошима і нахабством повій, ненавистю сучасних робін гудів. Молодь чутлива до обіцянок політиків, які пропонують їй боротися.
Легше ідентифікувати себе з особистістю, ніж з ідеєю. Шарлатанам, які мають комерційний інтерес, легко маніпулювати молодими людьми, обіцяючи їм нову долю чи швидкий шлях до неї, так як почуття в юнацькому віці ще не оформилися, а мислення не сформувалося. Молодь прагне ідеалу.
Пошуки себе у хлопців та дівчат відбуваються по-різному. Дівчата танцюють, займаються в драматичних студіях, вчаться грати на піаніно, поки не відчують в собі якесь покликання. Тоді їм треба зробити болючий вибір: або виходити заміж, або робити кар'єру.
Юнаки в ігрових видах спорту отримують основні навички роботи в команді, які згодом знадобляться їм в занятті бізнесом чи політикою. Вони також відвідують тренажерні зали. Заняття, яким віддають вільний час дівчата, позбавлені змагальності і не формують почуття товариськості.
Масовий культ пісень, грошей, кіно, реклами, мистецтва підносить таке кохання, яке потрібне дівчині. Вона хоче вірити, що чоловік доповнить її і забезпечить безпеку. Вийти заміж – це півкроку, це спосіб залишити дім, не втрачаючи дому. Проте раннє заміжжя обмежує свободу особистості. Проблема в тому, що багато молодих жінок не посміли (або їм не дозволили) пережити кризу особистості. Тому вони наколи не стають дорослими.
Чому молодь не може знайти абсолютну істину в 21 рік? Щоб познати себе, людина повинна осмислити всі риси свого характеру. Така можливість надається при проходженні всіх критичних етапів розвитку людини.
Період пошуку в 20 років ставить перед нами завдання закріпитися у світі дорослих. Юнацтво приміряється до різних моделей поведінки, відкриваючи одну за одною.
Незалежно від обраної моделі поведінки, в цей період молодь концентрується на удосконаленні того, що повинна зробити.
Студенти-випускники – безпечна і нескладна роль для того, хто може це собі дозволити. Інколи навчання відходить на другий план, якщо юнак починає демонструвати себе на іншому поприщі серед чоловіків: війна, політика тощо.
Це період вирішення великих завдань. Щоб досягти мети, треба мобілізувати всі можливості. Необхідно підготуватися до найважливішої справи свого життя, якщо можливо, знайти наставника. Навчитись будувати взаємовідносини, на загубивши власне "я".
Пошуки в 20 років – найбільш відповідальний період. Найбільш загрозлива якість двадцятирічних – переконання в тому, що зроблений вибір остаточний. Якщо молодь влаштовується на роботу, створює сім'ю, змінює місце проживання, вона вважає, що вже нічого не змінити.
В 20 років молодь розуміє, що ще далека від досконалості. Навіть демонструючи блискучі здібності, терзається таємними страхами. Багато хто не усвідомлює своїх страхів. Напускною бравадою прагнуть обманути оточуючих, а інколи і себе. Тому шукають ідеал.
"Ідеальною" молодь вважає ту людину, яку сама наділяє якимись високими якостями, або тих, кому вірить.
В 20 років дуже багато ілюзій, і це необхідно, щоб активно, інтенсивно і тривало виконати перші обов'язки, одночасно отримуючи певний життєвий досвід.
20-річний чоловік повинен направити всю енергію на те, щоб прокласти свій шлях у цьому світі.
Жінці в 20 років не треба знаходити свою незалежну форму. У неї завжди є запасний варіант – вийти заміж.
Спосіб життя і досвід людей, які в 20 років вже увійшли в дорослий світ і працюють над своєю кар'єрою, різко відрізняється від обмеженого і нудного життя їх ровесників, які залишаються дома або продовжують вчитися.

2.3. Соціологізація молоді

Під час соціологізації молода людина у своєму розвитку вступає у взаємодію з культурною сферою: по-перше, вона засвоює культурні цінності внаслідок впливу соціального оточення, по-друге, функціонує в середовищі як носій і виразник певних культурних цінностей і настанов, по-третє, створює культуру, будучи суб'єктом культурної творчості.
Особистість формується лише за можливості на певному етапі свого розвитку здійснювати індивідуальний відбір культурних цінностей, та, засвоюючи їх, перетворювати в особистісні характеристики. Такий механізм соціалізації найбільш важливий саме для молоді, адже він забезпечує їй соціальну адаптацію.
Реалії сьогодення вимагають соціальної активності особистості, її здатності брати на себе відповідальність принаймні за власну долю. Це зумовлює складність і суперечливість поведінки молодих людей, їхні проблеми у взаєминах з дорослими, старшим поколінням взагалі; надто критичну, а іноді й агресивну позицію молоді у стосунках із зовнішнім світом.
Ці тенденції знайшли відображення у феномені молодіжної субкультури, під якою розуміють культуру молодого покоління, яка поєднує в собі певний стиль життя, поведінки, групових норм, цінностей та стереотипів.
Найбільш виразні риси молодіжної субкультури – прагнення молодих людей відрізнятися від старшого покоління. Їм властива спрямованість на самоствердження, різні форми суперництва, пріоритет сили. Інколи в поведінці молоді наявні елементи, які виходять за межі пристойностей.
Завдання держави і суспільства полягає в тому, щоб зробити ставлення кожної молодої людини до вільного часу високосвідомим і культурним, гарантовано забезпечити молодь певним мінімумом культурних благ і послуг. Від того, наскільки свідомо громадяни використовують свій вільний час, залежить ступінь розвитку суспільства.
Проте кожний регіон України має свої особливості у проведенні молодіжної політики, є вони і на Кіровоградщині.

РОЗДІЛ 3. МІСЦЕ МОЛОДІ В КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ КІРОВОГРАДЩИНИ.

3.1. Культурний розвиток краю
Доля подарувала нам можливість народитися і жити на Кіровоградщині, в одному з найчудовіших куточків української землі. "Степовою Елладою" назвав її наш земляк, поет Євген Маланюк. Славиться наш край – географічний центр України, розташований між Дніпром та Бугом, – своїми унікальними чорноземами, котрі демонструються як еталонні у Паризькому музеї мір та ваги; працьовитими і щедрими людьми, героїчною історією.
На культурному розвитку краю позначилося утворення 1752 року Південної лінії військових поселень "Нова Сербія", коли разом з українським етносом переселенці – серби, чорногорці, волохи, греки, болгари, євреї – створили культуру, що характеризувалася як взаємопроникненням, так і збереженням національної самобутності.
Важливою віхою у культурному розвитку краю було будівництво у 1754 році фортеці Святої Єлисавети. Вона дала початок місту, яке на довгі роки стало центром цивільного життя краю. У фортеці заснована перша на території України друкарня цивільного шрифту (випущена "Азбука"), існувала медико-хірургічна школа, Єлисаветград відвідали хірург М. Пирогов, поети О. Пушкін, А. Міцкевич, А. Фет, Т. Шевченко, композитор Ф. Ліст.
З Єлисаветграда вийшло ціле сузір'я композиторів, музикантів, співаків, педагогів музичного мистецтва світового рівня: К. Шимановський, Г. Нейгауз, К. Ерделі, Ю. Мейтус та інші.
З середині ХІХ ст. Єлисаветград відомий як центр розвитку національної української культури. Тут діяло багато аматорських театральних гуртків.
На сцені побудованого у 1867 році театру 27 жовтня 1882 року відбулася визначна для всієї української культури подія – заснування першої професійної української трупи на чолі з М. Кропивницьким. У той час український театр виступав захисником пригнобленої нації, її культури, а також прогресивних ідей у широких колах українського суспільства. До славної плеяди корифеїв належать брати і сестри Тобілевичі: І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті; М. Заньковецька, М. Старицький. Славу українського національного відродження підхопили і продовжили поет Є. Маланюк, письменники В. Винниченко, Ю. Яновський.
Високий рівень розвитку, культури, атмосфера духовності в краї сприяли формуванню таких видатних особистостей як Д. Чижевський, Я. Івашкевич, А. Тарковський, імена яких належать світу.
Славу Кіровоградщини складають художники О. Осьмьоркін, Ф. Козачинський, І. Похітонов.
Відомий російський поет, наш земляк Дон-Амінадо так писав про рідне місто: "Столицями милуються, захоплюються, пишаються.
Зворушує душу лише провінція. Невелике містечко, забуте на географічній карті, десь у степах Новоросії, на березі Інгулу переповнює серце хвилюючою ніжністю, солодкою біллю.
Загублений, неповернений рай!"

3.2. Кіровоград – місто молоді

Зараз Кіровоград – місто молоді, місто студентів 19-ти вищих навчальних закладів І-ІІ, ІІІ-IV рівнів акредитації різних форм власності: державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, державного технічного університету, державної льотної академії, інституту регіонального управління та економіки, інституту комерції, соціально-педагогічного інституту, Педагогічної академії, Кіровоградського представництва міжнародного університету розвитку людини "Україна", навчально-консультативного пункту Київського інституту внутрішніх справ, філії Київського інституту туризму, економіки і права, філії Національного університету внутрішніх справ, міжрегіональної академії управління персоналом; технікумів – КДТУ, будівельного, механізації, комерційного, кооперативного економіки і права ім. М.П. Сая; коледжів – медичного ім. Є.М. Мухіна та кібернетико-технічного; музичного училища.
Студентська сім'я міста налічує понад 23 тис. студентів, серед яких іноземні громадяни з 19 країн світу.
У 2002 році молоді люди в Кіровограді складали 66,2 тис. або 25,3% усіх жителів міста. Молодь є рушійною силою, провідником демографічного, соціально-економічного, політичного та духовного розвитку, а з іншого – однією з найбільш незахищених, вразливих верств суспільства.
Тому в нашій області значна увага приділяється питанням формування та реалізації молодіжної політики.
До органів обласного рівня, що формують та реалізують роботу з молоддю належать:
–     постійна комісія обласної ради з питань освіти і науки, культури, спорту, молодіжної політики та у справах сім'ї;
–     обласна рада з питань молодіжної політики при облдержадміністрації;
–     обласний центр соціальних служб для молоді;
Ці органи мають свої структурні підрозділи в регіонах області.
Крім державних органів, проблемами молоді опікуються громадські організації: обласний комітет молодіжних організацій, регіональний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.
Важливою подією було проведення 22 вересня 2000 року п'ятнадцятої сесії обласної ради двадцять третього скликання, де розглянуто питання "Про загальні засади молодіжної політики в області", видано відповідне рішення, яке впливає на формування та здійснення молодіжної політики на сучасному етапі.
Головою облдержадміністрації прийнято ряд розпоряджень стосовно затвердження обласних програм, заходів, планів дій по виконанню Указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України щодо реалізації державних молодіжних програм, роботи з молоддю по окремих напрямках, вирішення злободенних питань та проблем молодіжного середовища та інше.
Найбільш вагомими програмами, прийнятими за останні роки, є:
–     "Про основні напрямки реалізації молодіжної політики в області на 2001-2005 роки";
–     "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики в області";
–     "Про обласну програму патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства";
–     "Про обласну комплексну програму "Обдаровані діти і молодь Кіровоградщини";
–     "Про план скоординованих дій щодо реалізації в області Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки" та інші.
Робота з молоддю є складовою частиною планів роботи управління культури облдержадміністрації та її структурних підрозділів.
Поліпшення умов інтелектуального розвитку молоді сьогодні розглядається як передумова сприятливого соціально-економічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.
Проводиться робота щодо кардинальної зміни змісту освіти. У закладах освіти Кіровограда впроваджується чимало вітчизняних та зарубіжних технологій. Проте питання поліпшення матеріального становища учнів та студентів, оптимізації фахової структури підготовки кадрів для ринкової економіки, підтримки обдарованої молоді все ще викликають значне занепокоєння.
Вирішення проблеми зайнятості молоді можливе через систему конкретних заходів, спрямованих на поліпшення працевлаштування молодих людей і захисту їх від безробіття. Ця система орієнтована на збереження існуючих та створення нових робочих місць, організацію цілеспрямованої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді відповідно до кон'юнктури ринку праці, створення умов для надання соціальної та психологічної допомоги непрацюючої частини молоді.
Кіровоградщина в перших рядах областей з особливо значною часткою молодих безробітних. Кожний третій безробітний – випускник ПТУ, кожний п'ятий – випускник вузу. Серед загального числа безробітних питома вага молодих людей складає 26,6%.
Відсутність дієвого механізму державного замовлення спеціалістів та регулювання набору учнів в ПТУ, продовження випуску спеціалістів, на яких відсутній або недостатній попит на ринку праці, ускладнюють ситуацію з молодіжною зайнятістю. Тому Комплексна програма "Молодь Кіровограда" на 2003-2008 роки планує:
–     Передбачити 5% квоту робочих місць на підприємствах, в установах, організаціях молоді, яким надається перше робоче місце.
–     Здійснювати організацію навчання безробітної молоді, в т.ч. основам підприємницької діяльності.
–     Проводити молодіжні ярмарки вакансій за участю представників середніх та вищих закладів освіти, підприємств і організації різних форм власності.
Разом з управлінням освіти, міськрайонним центром зайнятості та міським центром соціальних служб для молоді щорічно проводиться місячники профорієнтації молоді. Були проведені консультації в педагогічному університеті, медичному коледжі; круглі столи з проблем зайнятості молоді, День інформації в кінотеатрі "Зоряний".
Комітет у справах сім'ї та молоді при Кіровоградському міськвиконкомі підтримує тісну співпрацю з обласними міськими молодіжними громадськими і політичними організаціями, партіями, рухами, як із зареєстрованими, так і з тими, що тільки починають свою діяльність. Зараз таких організацій близько 30.
Періодично скликались робочі наради з лідерами молодіжних організацій. Окремої уваги потребувала організація проведення Студентської Республіки для лідерів та активістів студентського руху, молодіжних організацій та студентських профспілок до Дня молоді України. В кінці червня 2002 року було проведено Студентську республіку спільно з КОКМО (Кіровоградським обласним комітетом молодіжних організацій, який має самостійне фінансування і до складу якого входять декілька молодіжних організацій).
В Кіровограді з метою запобігання, попередження та профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі проводиться системна, багаторічна робота з найбільш активною його частиною – студентською молоддю.
Протягом 10 років у місті проводяться Дні правових знань у навчальних закладах міста всіх рівнів акредитації. Аналіз криміногенної ситуації в місті та області, питання паспортного режиму, профілактики наркоманії порушуються під час проведення Днів правових знань, на яких бувають присутні по 200-300 осіб у кожному навчальному закладі.
Спільно з медичним центром "Універсум" створені студентські волонтерські групи по профілактиці наркоманії серед молоді та впровадження здорового способу життя.
Проведено нараду з проблем профілактики правопорушень, наркоманії, проституції, на яку були запрошені всі служби і організації міста, причетні до роботи з молоддю з цього питання.
Ставлення молоді до шлюбу і майбутньої сім'ї, становище і розвиток молодих сімей значною мірою залежать від змін, які відбуваються у суспільстві.
Сучасна молодь Кіровоградщини зорієнтована на порівняно ранній вступ до шлюбу та народження дітей. У рейтингу цінностей молодих наявність хорошої сім'ї стоїть на другому місці після бажання мати добре здоров'я. Понад 80 відсотків новонароджених з'являються у молодих сім'ях.
Певну роль відіграє прагнення у ранньому віці народити дітей, щоб потім сконцентрувати зусилля на підвищенні освітнього та професійного рівня. Поряд з тим, катастрофічно погіршується демографічна ситуація в місті, в першу чергу, через значне зменшення дітонароджуваності. Протягом року у Кіровограді народжується менше 2 тис. дітей. Великою мірою це пов'язане зі значним погіршенням матеріального стану молодих людей. Задоволення потреби в дітях, в материнстві та батьківстві конкурує з низкою інших потреб, тим елементарніших, чим нижчий рівень життя.
В Кіровограді, як і в країні в цілому, зберігається тенденція до зниження кількості шлюбних пар серед молодих людей, а також збільшення кількості розлучень. Серед молоді також поширюється тип сімей з офіційно неоформленими шлюбно-сімейними стосунками. Частка незареєстрованих шлюбів серед молодих сімей становить приблизно 11 відсотків. Це безперечно сприяє зростанню позашлюбних народжень.
Найболючішими проблемами молодої сім'ї в Кіровограді є житлово-побутова невлаштованість та низький середньомісячний прибуток. Крім того, важливого значення набувають питання надання різних видів соціальної допомоги молодій сім'ї (соціально-психологічної, психологічно-педагогічної, соціально-медичної, юридичної), здійснення соціальної профілактики, соціальної реабілітації, охорони шлюбу, материнства, батьківства тощо.
При кіровоградській бібліотеці-філії №16 вже багато років працює клуб молодої сім'ї "Щастя бути разом", на засіданнях якого надаються консультації професійного психолога по вихованню дітей, організації вільного часу, розвитку творчої ініціативи та здібностей, зміцнення міжсімейних стосунків. Часто проводяться виїзні засідання на природі, де є змога провести спортивні ігри, різноманітні тренінги та конкурси.
На початку 2003 року пройшов обласний конкурс "Молода сім'я – 2003". Йде спільна робота обласних та міських центрів соціальних служб для молоді з питань соціального захисту студентських сімей та створення волонтерських груп. Дві такі групи, що складаються з активістів молодіжної організації "Народно-демократична ліга молоді" та студентів Кіровоградського медичного коледжу ім. Мухіна, проводять роботу з молоддю щодо проблем планування сім'ї та безпечної статевої поведінки.
У скарбниці духовних цінностей та загальнолюдських моральних якостей особистості особливе місце займають духовність, національна свідомість та патріотизм. Молоді кіровоградці є найбільш послідовними прихильниками національно-демократичного розвитку України.
Характерною особливістю молоді міста є те, що вони в школах і вищих закладах освіти переважно навчаються українською мовою, однак лише їх вкрай незначна частка користується українською мовою в побуті. Безперечно, відродження рідної мови в повному обсязі вимагає побудови нової системи виховання молоді у співпраці з лігою інтелектуального розвитку молоді проведено конкурс знавців української мови. Разом з молодіжною організацією "Спадщина" комітет у справах сім'ї та молоді міськвиконкому провів ряд цікавих заходів до Дня української писемності.

3.3. Організація дозвілля юних кіровоградців

Що стосується організації дозвілля, то молоді хотілось би збігати в кіно, переглянути нову виставку, або стрибнути з парашута, осідлати скакуна на іподромі, повеслувати на човні, збити всі кеглі в боулінг-клубі, послухати джаз... Проте Кіровограду ще далеко до такого набору розважальних закладів, як у столиці. Бібліотеки, кінотеатр, інтернет-клуб, дискотеки, гральні автомати, кафе – оце, мабуть, і все.
Тому молодіжні організації міста прагнуть організувати багато заходів по забезпеченню цікавого дозвілля студентської молоді, а також залучати їх до участі в обласних та міських культурно-мистецьких заходах та святах. Вже стала традиційною участь іноземних і вітчизняних студентів у обласному святі театрального мистецтва в родинному маєтку корифея українського театру Карпенка-Карого на хуторі "Надія".
Проведено багато різнопланових розважальних заходів для молоді. Це і шоу-програми, і вечори українського мистецтва, різдвяні і новорічні свята, міські чемпіонати КВК.
Великою популярністю у студентів міста користується захід, якого вони чекають і до якого готуються заздалегідь – "Джентльмен-шоу", що щорічно проходить, починаючи з 1995 року, в день святого Валентина. За звання "Джентльмен Кіровоградщини" змагаються студенти всіх вищих навчальних закладів міста.
Щорічно проходить у Кіровограді студентський фестиваль Миру. Задумувався він як фестиваль іноземних студентів, що навчалися в місті, але з плином років переріс у загальностудентський. В різні роки різними заходами, різними барвами вигравав фестиваль, різноплановою була тематика його заходів, але незмінною темою був мир і злагода.
Двічі на рік в обласній юнацькій бібліотеці для юнацтва імені Бойченка відбувається круглий стіл "Молодіжні проблеми та їх висвітлення на шпальтах періодичних видань", в якому беруть участь всі зацікавлені організації, держустанови, засоби масової інформації, молодіжні організації.
Але говорячи про студентство, ми пам'ятаємо, що є і інша молодь. За даними Українського інституту соціальних досліджень, кожен шостий із загальної кількості молоді – безробітний, кожна третя молода людина віком від 18 до 21 року не навчається або не має роботи. В сучасних умовах ця частина кіровоградської молоді позбавлена можливості організовано проводити відпочинок, дозвілля. Боротьба за виживання змушує її шукати багатоманітні джерела заробітку, скорочує вільний час. Бездуховність основної маси молоді обумовлює і беззмістовність проведення дозвілля: у кращому разі це перегляд телепередач або похід на дискотеку. Нескінченні серіали демонструють зґвалтування, позашлюбні стосунки, вживання наркотиків, алкоголізм тощо. Соціальна цінність таких "творів" досить дискусійна. Поширеним у молодіжному середовищі є прослуховування аудіокасет, CD та перегляд відеокасет.
Дозвілля все більше виступає механізмом прискорення соціалізації молоді, використовується як засіб компенсації нерозв'язаних соціальних потреб.
У цих умовах завдання держави і суспільства полягає в тому, щоб забезпечити необхідний мінімум культурних благ і послуг молодим людям, всебічно сприяти високосвідомому ставленню до використання вільного часу.

3.4. Читання юнацтва як предмет дослідження кіровоградських бібліотекарів
Світ культури стільки ж неосяжний, скільки і багатоманітний у своїх проявах. Все, до чого доторкнулися розум і творча праця людини, все, що є витвором її винахідливості або увійшло в її життєвий простір, стало приналежністю культури.
Нас, бібліотечних працівників, особливо цікавить таке складне явище, як вплив читання на формування культури. З цією метою щорічно проводяться соціологічні дослідження спеціалістами обласної юнацької бібліотеки ім. О. Бойченка та бібліотек-філій Кіровоградської МЦБС.
Ось перелік досліджень за остання десять років:
1993 рік
"Книга року", "Вчитель. Учень. Бібліотека", "Преса в нашому житті", "Молодий читач, який він?", "Ваша думка, читачу".
1994 рік.
"Книга року", "Молодь. Інформація. Бібліотека", "Краєзнавство. Книга. Бібліотека".
1995 рік.
"Книга року", "Прагматичне читання молоді", "Проблеми читання учнів ПТУ".
1996 рік.
"Книга року", "Потреби і запити читачів щодо видань мистецтва", "Сучасна бібліотека в уявленні молоді", "Читацький попит та ступінь його задоволення".
1997 рік.
"Книга року", "Майбутній молодий вчитель і книга", "Місце бібліотеки в житті молоді".

1998 рік.
"Книга року", "Читацький попит на періодичні видання", "Молодь та дозвілля", "Книга та читання учнів середніх шкіл та ПТУ Кіровоградської області".
1999 рік.
"Книга року", "Читацький попит та ступінь його задоволення", "Бізнес. Інформація. Бібліотека".
2000 рік.
"Молодь і право", "Патріотичне виховання молоді", "Місце юнацької бібліотеки в читання молоді", "Діагностика фонду української художньої літератури".
2001 рік.
"Вільний час як додатковий фактор соціальної адаптації молоді", "Преса в нашому житті".
2002 рік.
"Бібліотека для юнацтва як методичний центр", "Читацький попит та ступінь його задоволення".
Звичайно, ці дослідження досить фрагментарні. Анкетування не дозволяє в повній мірі змалювати провідні тенденції у розвитку читання молоді та визначити роль книги в житті молодої людини. В процесі обробки даних стає зрозумілим, що в умовах бібліотеки важко отримати об'єктивні факти, тому що до числа респондентів не входять представники певних груп – ті, хто не ходить до бібліотеки, не вчиться, працює у сфері "тіньової економіки" або взагалі не працює, тому отримані результати ми повинні віднести до "продвинутих" груп, а вивчення "важкодоступних" груп є соціальною задачею.
Кіровоградський літературознавець Леонід Куценко (42) знайшов архівні матеріали, що свідчать про читання молодих людей Єлисаветграда в 1902 році. Ось що писав гімназист Амінодав Шполянський, пізніше відомий російський письменник Дон Амінадо: "Майн Рід, Габоріо, Фенімор Купер були боги чергового олімпу... Вочевидь, тільки молоде травлення і здоровий інстинкт були спроможні засвоїти і поєднати і "Хатину дядька Тома", і "П'ять років на Чортовому Острові", і Лермонтова, і Данилевського, і Олексія Толстого, і Лажечникова, і цю першу пристрасть та закоханість у вуличну танцівницю, яка хвилювала нас не менше, ніж бідного Квазімодо..."
А кількома роками пізніше учень Єлисаветградської реальної школи Євген Маланюк виростав на книгах Шевченка, Гоголя, Олеся, Марка Твена, По, Рембо, Бодлера, Верлена та інших, про що згодом напише в одній із анкет.
Ці матеріали зацікавили кіровоградських бібліотекарів. Було вирішено зробити зріз читацьких інтересів за 10 днів грудня в двох філіях МЦБС: №№ 2, 16.
Досліджувалася видача лише художньої літератури. Результати загалом були прогнозовані, але статистичні дані варті того, щоб їх проаналізувати. Наприклад, тішить і вражає широта палітри читацьких захоплень. За 10 днів ними були затребувані 430 авторів. Так само досить солідна кількість відвідувачів бібліотек. А ось кількісні показники жанрово-тематичних захоплень дають підстави для роздумів. Переважають детективи та любовні романи.
Ця переорієнтація на літературу масової культури не така вже й безневинна. Адже ми мали іншу традицію. Ми – читаюча нація, ми мали читача, який вихоплював нові твори справжньої літератури ще в журнальних публікаціях...
Ось, для прикладу, що читали у 1902 році абоненти Єлисаветградської громадської бібліотеки. Подаємо перелік найпопулярніших авторів, в дужках – кількість читачів: Л. Толстой (596), І. Тургенєв (640), В. Немирович-Данченко (769), Д. Мамин-Сибіряк (547), А. Чехов (648), Е. Золя (484), Е. Ожешко (322). Цей список можна продовжити, а коментар зайвий.
І тут вже час перейти до основної частини нашого дослідження – що ж читає молодь міста Кіровограда зараз.


РОЗДІЛ 4. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ “ЩО ЧИТАЄ МОЛОДЬ КІРОВОГРАДА”

У лютому 2003 року нами проведено соціологічне дослідження "Що читає молодь Кіровограда" на юнацьких кафедрах центральної міської бібліотеки та філій №№4, 6, 16 МЦБС, а також на історичному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, в ході якого було опитано 100 молодих людей віком від 18 до 21 року.

4.1. Мета та гіпотези дослідження

Мета дослідження полягала у визначені: що і як читає молодь міста Кіровограда, який жанрово-тематичний діапазон читання; як змінилися читацькі запити під впливом сучасної соціокультурної ситуації; якими є структура читацької аудиторії, мотиви та функції читання. Дослідження проводилося за допомогою методів опитування (анкетування читачів), обліку читацького попиту та аналізу читацьких формулярів.
Гіпотези, якими ми керувалися при проведенні дослідження, необхідно підтвердити шляхом:
1.     Вивчення співвідношення обов'язкового (навчального) читання і читання на дозвіллі у структурі занять читачів юнацького віку.
2.     Визначення питомої ваги читання у бюджеті вільного часу.
3.     Виявлення ставлення до читання на дозвіллі у різних групах читачів, а також співвідношення між захопленням ТБ, відео та ін. і читанням.
4.     Виявлення читацьких інтересів молоді, їх реальне та бажане читання науково-пізнавальної і художньої літератури.
5.     Визначення пріоритетних джерел формування читацьких потреб молоді (сім'я, школа чи бібліотека).
У своїй роботі ми намагалися порівняти читання молоді 70-х та 90-х років з результатами власного дослідження.

4.2. Аналіз анкетування

Як показують підрахунки, відвідувачами юнацьких кафедр бібліотек є в основному молодь, що вчиться (86% опитаних). Серед них: студентів вузів – 77%, технікумів – 2%, ПТУ – 7%. Незначну частину користувачів бібліотек складають робітники, службовці, домогосподарки та безробітні.
Склад читачів за родом занять
Студенти вузів          77
технікумів     2
Учні ПТУ                7
робітники                2
службовці               9
домогосподарки          1
безробітні               2

Це пояснюється тим, що недостатній розвиток учбово-інформаційної бази вузівських бібліотек на фоні розширених та ускладнених навчальних програм спонукав до необхідності використання студентством фондів і можливостей інших бібліотек. Як свідчить опитування, майже всі учасники відвідують декілька бібліотек. При цьому перевага надається міським бібліотекам-філіям (70%), ОУНБ ім. Чижевського (43%), бібліотекам учбових закладів (49%). Вибір тих чи інших бібліотек не випадковий. Його визначають напрям і широта читацьких інтересів, місце проживання юнаків та дівчат, тип навчального закладу, і звичайно ж, основна причина – можливості книжкових фондів різних типів бібліотек для задоволення інтересів молоді, рівень бібліотечної роботи з цією групою.



Аналіз виявив, що бібліотеку відвідує студентство практично усіх вузів міста, але їх представництво неоднакове. Найбільшу частку студентської категорії читачів складають студенти Кіровоградської державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, досить активно читають студенти Кіровоградського державного технічного університету.
Виявлено зв'язок відвідуваності з тим, на якому курсі навчаються опитувані. Найчастіше бібліотеку відвідують першокурсники, найменш активні – другокурсники, що підтверджується результатами соціологічних опитувань, проведених Донецькою ОНУБ у 1994-1995 роках (20).

Дівчата активніше відвідують бібліотеку, ніж юнаки (62% проти 38%).
Оптимістичні відповіді щодо частоти відвідування бібліотек: 61% респондентів відповіли, що вони бувають в книгозбірнях щонеділі і частіше, 27% – 1-2 рази на місяць, 8% – декілька разів в 2-3 місяці, 3% –декілька разів в півріччя, 1% – взагалі не користується бібліотекою.


Як свідчать дані анкетування, в структурі дозвілля молодих людей читання замає провідне місце (48%). Підвищення інтересу молоді до книги пов'язане з процесами соціалізації: становленням світогляду, потребами освіти та самоосвіти, професійним удосконаленням, дозвіллям. Крім того, ця категорія читачів має малі матеріальні можливості, тому бібліотека стає чи не єдиним джерелом одержання необхідної інформації.
На другому місці після читання йде перегляд телепередач (46%), 37% респондентів у вільний час займаються улюбленими заняттями (спорт, музика, Інтернет), 10% опитаних віддають перевагу зустрічі з друзями і просто байдикуванню.

У дослідженні читання жителів невеликих міст в 70-ті роки ці показники були іншими.

Дослідження російських колег в 90-х роках (101) дали таку картину: читанню книг надали перевагу 79,2% опитаних, перегляду телепередач – 28,3%, на третьому місці - заняття спортом і спілкування з друзями.
До певних роздумів спонукають відповіді молоді на запитання анкети: "Скільки часу кожного дня (приблизно) Ви відводите для читання?" 42% опитаних читають не кожного дня, а лише якщо є щось цікаве; 29% читають по кілька годин в день; 24% – кожного дня потроху; 4% не мають часу для читання і 1% – взагалі не любить читати.
Якщо порівняти це з дослідженнями О. Прядко, проведеними у 1998 році (), то відповіді такі: 52,1% опитаних читають не кожного дня, а якщо є щось цікаве; 19,3% читають по кілька годин в день; 18,3% - кожного дня потроху; 7% - не мають часу для читання.
Основний мотив звернення молоді до бібліотеки – потреба в прагматичному читанні (за вимогами навчальних програм) – 53% респондентів; друге місце поділяють інтерес до конкретною теми, автора, твору – 33% та читання як потреба душі – 33%.
Серед мотивів звернення до книги респонденти називають також самоосвіту, прагнення відчути себе освіченою людиною.

Мотиви звернення до книги

Необхідно відзначити, що різнобічні мотиви звертання до бібліотеки поєднують 42% опитаних, 21% переслідують лише одну мету – підготовку до навчальних занять, написання рефератів та курсових робіт.
Перевага прагматичного читання чітко простежується і при аналізі джерел, з яких читачі дізнаються про необхідну інформацію. Це, перш за все, навчальна програма, рекомендації викладачів, які "радять", "примушують", "підказують" теми для читання (24% опитаних). Далі респонденти називають інформацію друзів (18%), батьків (13%), родичів (4%). 34% опитаних вважають, що на їх читання ніхто не впливає.
На запитання анкети [в дужках – дані дослідження 90-тих років (70)]: "Де, коли, яким чином Ви найчастіше отримуєте потрібну літературу?" 82% (59,6%) респондентів відповіло "користуюсь бібліотекою", 25% (35,7%) – "маю в домашній бібліотеці", 23% (29,9%) – "обмінююсь з друзями". Низький матеріальний рівень життя молоді привів до того, що лише 20% (19,6%) респондентів купують нову літературу, а 2% (4,8%) – передплачують поштою.
Основу читання молоді складають художні твори - 63% опитаних (52%). Також респонденти цікавляться учбовою літературою - 30% (18,9%), суспільно-політичною - 20% (0,6%), науково-популярною – 19% (23,4%), однаково цікавою для молоді виявилися наукова - 15% та публіцистична література - 15%. Менш активно використовувалися офіційні - 10% та довідкові видання - 9% (9,9%). Література виробничого характеру зовсім не користувалася попитом серед читачів цієї вікової категорії - 0% (7%).
Характеристика читання молоддю книг за мовною ознакою підтверджує пріоритет російської мови (56%), питома вага читання літератури українською мовою – 36%, 8% респондентів однаково добре володіють обома мовами.
Такі пропорції, можливо, виникли тому, що в фондах Кіровоградської МЦБС, наприклад, видань російською мовою – 378997, українською – лише 183769.
Молодь 18-21 року виявляє інтерес до літератури з різних галузей знань, проте перевага віддається виданням суспільно-політичного характеру: соціологія, історія, економіка, політика, правознавство, військова справа (39% опитуваних). Таке інтенсивне використання інформації з суспільних наук пояснюється наявністю серед студентів досить великої частини тих, хто навчається на факультетах економічного та правового профілю. Особливо помітно зросла популярність історичної літератури, в тому числі з історії України, що підтверджується також дослідженнями інших авторів (15, 22). Відмічено значний інтерес до недоступних раніше широкому загалу видань. І хоча бажання одного з респондентів прочитати "Майн кампф" А.Гітлера, викликає негативну реакцію бібліотекарів, можливо, видання цього твору з розумними і досконалими коментарями дозволило б вісімнадцятирічному українському юнаку об'єктом своєї мрії вибрати твір, більше вартий уваги.
Останнім часом виходить дуже багато літератури з питань, що цікавить молодь. Це книги про культуру, науку, освіту, які люблять читати 30% опитуваних, з психології (26%), літературознавства (21%). Широким попитом читачів користуються видання природничого характеру (17% респондентів), з філософії (13%) та мистецтва (12%). Порівняно незначним є попит на технічну (10%), мовознавчу (6% опитаних), медичну та спортивну (4%). Питома вага запитів на довідково-бібліографічну літературу становить усього 2%, що свідчить про невміння переважної більшості читачів користуватися ДБА апаратом бібліотеки. Зовсім не цікавить міську молодь сільськогосподарська література (0%).

У читанні молоді Кіровограда 18-21 року переважає проза (65% опитуваних), за нею йде поезія (31%), останньою – драматургія (16%). Як бачимо, чималий прошарок опитуваних цікавиться і поезію, і прозою.

Надзвичайно показова тематика художньої літератури, яку обирає молодь. 44% респондентів віддають перевагу пригодницькій літературі, яка посідає чільне місце і на вітчизняному ринку; 33% – любовним романам, 32% – фантастиці і 22% – детективам. Тобто у юнацтва є свій власний художній світ, де панують великі людські почуття, знаходиться місце мріям і романтичному настрою, відбуваються неймовірні події, позитивні герої уживаються з негативними. Зараз, коли в суспільстві культивується модель індивідуального успіху, яка в ідеологізованому суспільстві подавлялася і сприймалася негативно, пригодницька література, детективи та фантастика працюють на формування зовсім нового світогляду молодого покоління. Що стосується любовного роману, то і він відіграє важливу роль (19). Іде колонізація душевного світу, освоєння нових цивілізацій, пояснення зовсім нової моделі чуттєвості, нових відносин.

Проте не втратився інтерес до класичної художньої літератури. Саме вона впливає на подальший розвиток молодої людини: закладає основи норм сприйняття і оцінки життєвих явищ. Прочитані в юності класичні твори залишаються в пам'яті на довгі роки. Читачі люблять твори Л.Толстого, Ф. Достоєвського, В. Шукшина. Серед українських класиків зустрічаються імена Т.Шевченка, У.Самчука, П.Загребельного, проте таких відповідей дуже мало. Значний інтерес у молоді викликають твори Селінджера, Мітчелл, Ремарка, О.Генрі, Ш.Бронте, Жорж Санд, Т.Драйзера.
В Кіровограді молодь найбільш часто в анкетах серед улюблених авторів називала імена С. Кінга, Д.Стіл, Д.Толкієна, А.Азімова, що співпадає з даними інших дослідників, наприклад, Вікторії Денисенко з Владивостока (78). Серед найулюбленіших бестселерів на початку ХХІ ст. домінує "Володар кілець" Толкієна, за ним – "Гаррі Поттер" Д.Ролінг. Відчувається туга за незвіданими світами, у яких і пригоди, і вигадки, й адреналінові викиди часто поєднуються з зоряними війнами. Серед авторів детективів найчастіше згадуються Д.Донцова, О.Мариніна, П. Дашкова, Т.Полякова, Ч.Абдулаєв, О. Бушков.
Молодь слідкує за новими іменами, вона вважає за необхідне ознайомитися з творами популярних авторів. Проте 19% всіх опитаних не мають улюбленої книги, а 34% не змогли назвати видання, з якими би вони хотіли познайомитися найближчим часом.
Це викликає занепокоєння, бо ми в своїй різнобічній діяльності пам'ятаємо, що книга, не прочитана в юності, залишається непрочитаною назавжди.
Що стосується типу видань, то молодь звертається, перш за все, до книг (70% респондентів) та журналів (63%). Помітно менший інтерес до газет (21%), кінофотофонодокументів (9%) та оптичних видань – дисків (9%). Електричні документи користуються попитом у 7% опитуваних, нотні видання – у 3%, і зовсім непопулярні картографічні видання (0%).

Отже, підсумовуючи вищеназвані факти, можна зробити висновок, що читання займає особливе місце в інтелектуальному і духовному збагаченні молодої людини. Серед мотивів звернення до книги переважають прагматичні: науково-дослідна робота, професійний інтерес, підвищення кваліфікації. Змінилися інтереси та уподобання юнацтва. У освіченої частини молодих користувачів зросло прагнення прилучитися до джерел національної культури. Підвищився попит на книги з історії України, з української мови та літератури, іноземних мов, економіки, права, економічної географії, інформатики, програмування тощо. Відчутно знизився попит на технічну літературу.
В 70-х роках ХХ ст. читач працював лише з частиною літературного потоку, лише з тим, що вдалося дістати.
Сьогодні читацький світ збагатився новими іменами і творами, став складнішим і цікавішим. При цьому нова літературна хвиля не принесла загибелі колишнім кумирам – кожний твір має свій культурний пласт, свою групу підтримки. Читання продовжує виконувати дозвіллєву функцію, переважна частина молоді читає літературу так званих легких жанрів. Зникли черги на книги, які колись читали всі. Читання стало індивідуальним (15). Що стосується класики, то віддається перевага програмним українським і російським художнім творам, тому зберігається зв’язок між навчальними програмами та попитом.
Проведене дослідження дозволило сформулювати конкретні пропозиції з питань формування фондів, обслуговування читачів, бібліографічної та науково-методичної роботи. Матеріали дослідження використані під час підготовки та проведення семінару-практикуму для бібліотекарів абонементу на тему "Формування читацьких смаків" (березень 2003 року).

ВИСНОВКИ
Анкетування та аналіз читацьких формулярів юнацтва 18-21 років, які склали емпіричну базу нашого дослідження, створили живу, динамічну картину читацьких інтересів, характерних для сучасного Кіровограда.
Дослідження показало:
-     Книга залишається для молоді важливим джерелом інформації, незважаючи на засилля ЗМІ, перш за все на електронних носіях, прогрес в галузі комп'ютерних технологій, які призвели до створення глобальних мереж з миттєвим доступом до будь-яких банків даних.
-     Невпинно збільшується число читачів-студентів.
-     Книжкові фонди бібліотек не задовольняють зростаючих запитів користувачів.
-     Попри стабільну популярність у місті бібліотек-філій Кіровоградської МЦБС, з'явилася необхідність розширення їх впливу на процес духовного зростання юнацтва, залучення його не тільки до споживання культурних благ, а і до їх творення.
-     Знати інтереси читачів, їх запити важливо для подальшого розвитку бібліотеки – формування книжкових фондів, координації в обслуговуванні читачів.
-     Порівняння даних власного дослідження з даними опитувань 70-х та 90-х років ХХ століття показують зміни, що відбулися в динаміці читання, а саме відбувся перехід до прагматичного читання, яке сьогодні є інструментом інформації, на якості читання відбивається відсутність фінансування навчальних закладів та бібліотек, деформація державної системи книговидання.
-     За підсумками досліджень підготовлено пропозиції і рекомендації, які сприятимуть залученню молодих читачів до бібліотеки, розширенню спектру їх інтересів.
Зокрема:
-     Урізноманітнити джерела надходження літератури до бібліотеки (від приватних осіб, благодійних фондів, видавництв, альтернативних розповсюджувачів періодики тощо).
-     Працювати над створенням позитивного іміджу бібліотеки і бібліотекаря.
-     Ширше використовувати рекламу:
-     а) в ЗМІ;
-     б) зовнішню;
-     в) на транспорті;
-     г) поштову;
-     д) друковану;
-     є) в Інтернеті,
-     брати участь в рекламних акціях: презентаціях, виставках тощо.
-     Здійснювати бібліотечне обслуговування читачів з урахуванням соціально-психологічних, вікових особливостей читачів юнацького віку, творчо підходити до роботи з зазначеною категорією читачів.
-     Всім працівникам МЦБС враховувати дані цього дослідження в роботі.
-     Інформацію про результати дослідження узагальнити в статті та розіслати в місцеві засоби масової інформації.
-     

-     СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев В. Электронная книга // Техн. молодежи. – 1997. – №9. – С. 22–24

2.     Аналітичний звіт щодо діяльності центрів соціальних служб молоді / Упоряд.: Р.Г. Драпушко, Толстоухова С.В., Шатохіна О.К. та ін. – К.: УДЦ ССМ, 1998. – 36с.

3. Афанасьева И.     Что стоит за рейтингом популярности // Б-ка. – 2000. – №3. – С. 75

4. Багрова И. Есть ли у библиотек будущее в ХХI веке // Библиотековедение. – 1999. – №1. – С. 38

5. Балагура Т. Самостійний крок до книги. Проте, дорослі можуть його проґавити // Книжковий плюс. – 2003. – №1. – С. 48-49

6. Баркер Р., Эскарпи Р. Жажда чтения. – М.: Книга, 1979. – С. 143

7. Бахмутская И.В. Легко ли работать с молодежью // Б-ка. – 1991. – №11. – С. 37-40

8. Бахмутская И.В. Под лежачий камень // Б-ка. – 1993. – №3. – С. 23-27

9. Бахурина Л. Что интересно молодым // Б-ка. – 1996. – №6. – С. 52-54

10. Бебик В.Ф., Головатий М.Ф., Ребалко В.А.     Політична культура сучасної молоді. – К., 1996. – 164с.

11. Бібліотека і час. – К., 1996. – 121 с.

12. Бирюков Б., Бирюков П. Предпочтения в ходе чтения // Б-ка. – 2003. – №2. – С. 66-68

13. Босько В. Не думайте про юних краєзнавців зверхньо // Народ. слово. – 2001.– 11 січ. – С.4

14. Бурбан В. Книга и молодежь. Взгляд в третье тысячелетие // Зеркало недели. – 2000. – 15 янв. – С.15

15. Вербець М.Т.     Соціально-культурний портрет молодого читача на початку ХХІ століття // Регіональна бібліотека в сучасному соціально-культурному контексті: До 60-річчя від дня заснування Рівненської державної обласної бібліотеки: Зб. статей і тез доп. наук.–практ. конф. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – 122с.

16. Вишневський Ю.Р.     Социальный облик студенчества 90-х годов // Социологич. исследов. – 1997. – №10. – С. 56-68

17. Ганюков О. Читання в структурі дозвілевої діяльності української молоді // Бібліотечна планета. – 1998. – №1. – С. 20-21

18. Герасименко В., Верещагіна А.     Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національно культури // Освіта. – 1995. – 6 верес. – С. 3

19. Гудков Л. Кризис интелегенции и массовое чтение // Библиотека. – 1996.-№11. –С.7

20.     Динаміка зростання чисельності студентів в ОУНБ ім. Крупської та оптимізація їх обслуговування (за підсумками соціологічного дослідження) / Донецька ОУНБ // Соціолог. дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт бюлетенів. Вип. 16. – К., 1996. – С.11-18

21. Долбенко Т.О., Шалак О.І. Соціологічні дослідження читання молоді – новий напрямок діяльності України // Бібліотека в демократичному суспільстві: Збір. матер. наук.-практ. конференції 21-23 листопада 1995 р. – К., 1995. – С. 153-157

22. Драпалюк Л. Молодий читач в інформаційному просторі // Вісник книжк. палати. – 2001. – №6. – С. 20-21

23. Духовність і культура у формуванні особистості та відродженні національної самосвідомості: Матеріали міжнародної наукової конференції (Одеса, 27-28 вересня 1999р.).- Одеса, 1999. –120с.

24. Жукова Л. Работа библитек по воспитанию у старших подростков интереса к книгам об искусстве // Актуальн. вопр. библ. работы. – М.., 1982. – С. 32-41

25. Журавлева Л.А. Факторы и условия наркотизации молодежи// Соц. исслед. – 2000. – №6. – С. 41-48

26. Ерманова Ю.     Со стороны оно виднее: Социолог. исследования // Б-ка. – 2000. – №21. – С.12

27. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. – Тернопіль, 2001. – 110с.

28. Україна. Закон. Про молодіжні та дитячі громадські організації. –К: Парлам. вид-во, 2000

29. Україна. Закон. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні. – К.: Парл. вид-во, 2000

30. Захарова О. Чи легко працювати з молодими? // Соціологічні дослідження в б-ках: Інф.–анал. бюлетень. – 1999. – №23. – С. 26-28

31. Зборовский Г.Е. Самообразование как социологическая проблема // Соц. исслед. – 1997. – №10. – С. 78-87

32. Здержикова Е., Пономарева О.     О чтении с почтением: Социолог. исследование // Б-ка. – 2000. – №12. – С. 49-52

33. Зязюн І.      Молодь світу і України напередодні ХХІ століття // Трибуна. – 1997. – №5-6. – С. 20-22

34. Иконникова С.Н. Социология о молодежи. – Л., 1985. – 286с.

35.      Інформаційні потреби населення України в умовах трансформації суспільства: Матеріали Соціологічних читань '98. – К.. 1999. – 128 с.

36. Калыгина Р. "Нас здесь ждут, о нас помнят, нам помогают" // Б-ка. – 2001. – №11. – С. 19-21

37.      Книга и чтение в жизни небольших городов: По материалам исследования чтения и читательских интересов. –М.,1973. – 327с.

38.     Книга и чтение в жизни небольших городов: Сборник научных трудов. Вып. 4. Психологический анализ восприятия художественной литературы. –М., 1973. – 214с.

39. Кобець О. Молодь прагне займатися бізнесом всерйоз // Народне слово. – 2001. – 27 березня. – С.4

40. Кочергина М. Центр социальной адаптации молодежи открыт в Кургане: (Обслуживание юношества) // Б-ка. – 1999. – №2. – С.41

41. Кроуфорд Д. Оцінка бібліотечних й інформаційних послуг. – К., 1996. – 80с.

42. Куценко Л. Ще раз пор користь "учення книжного" // Народне слово. – 2003. – 7 березня. – С. 3

43. Кюблер Х.–Д. Читающая Германия с точки зрения библиотекаря // Библиотековедение. – 1999. – №1. – С. 50-59

44. Левченко Н. Молодь і книга // Долинські новини. – 1999. – 16 січн. – С.4

45. Ленченко О. Молодь до книги любов іще не втратила // Народ. слово. – 2001. – 23 січ. – С.3

46. Магун В. Революція домагань і зміни життєвих стратегій молоді: 1985 – 1995 // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – №1-2. – С. 105-119

47. Маляренко Д. Как оценить качество обслуживания? // Б-ка. – 2001. – №11. – С. 57-59

48. Мейжис И.А.     Социально-психологические основы библиотечного обслуживания: Учебное пособие. – Николаев, 1994. – 192с.

49. Минюшев Ф.И. Духовная жизнь молодых россиян: что впереди (прогноз социолога) // Вестник Московского университета. – 1999. – №3: Сер.18. Социология и политология. – С. 64-71

50.     Молодежь и наркотики: По итогам международного исследовательского проекта / Ред. В.А. Соболев, И.П. Рущенко. – Х.: Торсинг, 2000. – 432с.

51.     Молодий читач та його запити в юнацькій бібліотеці: За результатами соціологічних досліджень: Інформ. бюлетень. – Кіровоград, 1994. – 32с.

52.     Молодь. Бібліотека. Книга: Інф. бюлетень. Вип. 6. – Кіровоград, 2001. – 32 с.

53.     Молодь і книга на межі двох тисячоліть: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (18-20 жовтня 1999 р.). – К., 200. – 130 с.

54.     Молодь України: для неї і про неї. – К., 1993. – 108 с.

55.     Молодь України за соціальний прогрес і злагоду в суспільстві: Зб. матеріалів Конгресу української молоді. м. Київ, 26-28 травня, 1997р. – К.: АТ "Вид-во Столиця", 1997. – 204 с.

56.     Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання: Зб. наук. публ. УкрНДІ проблем молоді... у 1996 році / Ред. кол. М.Ф. Головатий. – К., 1992–1996
     Вип. 6 / Укр. наук. – дослідний інститут проблем молоді (Київ); Конгрес української молоді "Молодь України за соціальний прогрес і злагоду в суспільстві (1997; К.). – К.: АТ "Вид-во Столиця", 1997. – 207 с.

57.     Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання: Зб. наук. публікацій УкрНДІ проблем молоді за підсумками виконання наук. програм і проектів у 1992 році / Укл.: В.Х. Арутюнов та ін. – К., 1992

58.     Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. – К., 1995

59.     Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. – К., 1998

60.     Молодь України у дзеркалі соціології / За ред. О. Балакірєвої і О. Яременка. – К.:УІСД, 2001. – 210с.

61. Надутенко С. Забави молодих: Як молодь Кіровоградщини проводить свій вільний час // Нар. слово. – 2003. – 11 травня. – С.2

62.     Основні аспекти та прогресивні технології діяльності дитячих бібліотек: Зб. наук. праць / Під ред. проф. В.К. Скнар. – К., 1998. – 136 с.

63. Пасько Л. Бібліотека і адаптація молоді в сучасному світі // Бібліосвіт. – 2001. – №4. – С. 43-47

64. Пасько Л. Бібліотерапія як засіб соціального захисту молоді // Бібліот. планета. – 1999. – №2. – С. 24-25

65. Піськова О. Чого бажає душа: видовищ, екзотики, чи просто почитати // Веч. газета. – 2003. – №9. – С.12

66. Повелько Л. В центрі уваги – молодь // Вільне слово. – 2000. – 9 черв. – С. 3

67. Попов В. На "перекрестке" – юность // Б-ка. – 2001. – №12. – С. 16
     
68.      Про становище молоді в Україні: Щорічна доповідь Президентові України. ВР України. Кабміну України / Держ. комітет Укр. у справах молодіжної політики, спорту і туризму. – К., 2000. – 159 с.

69. Просалкова Ю. Итоги столетия: Что читает подрастающее поколение в конце ХХ века // Б-ка. – 2000. – №2. – С. 36-39

70. Прядко О. Книги та читання в уявленні учнів середніх шкіл та ПТУ Кіровоградської області: Соціологічне дослідження. – Кіровоград. – 1998. – 24с.[Рукопис]

71.     Роль бібліотек у громадянському становленні та соціалізації молоді // Бібліосвіт: Інф. вісник: Вип. 3. – К., 2000. – С. 45

72. Савіна З. Сучасний читач та тенденції читання в Україні // Бібліотечна планета. – 2001. – №1. – С. 9-10

73. Самойлик К. Підтримка молоді – інвестування майбутнього країни // Голос України. – 2002. – 26 листопада. – С. 4

74. Самохина М. Читающая молодежь Москвы (по результатам двух исследований 1997-1998 годов) // Библиотековедение. – 1999. – №1. – С. 42-49

75. Селіванова Г.Л. Духовність очима учнівської молоді і проблеми національної самосвідомості // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №6. – С. 14


76.     Сільська молодь України в період політичних та економічних трансформацій: настрої , орієнтації, сподівання. – К., 1998. – 116 [1]с.

77.     Сім'я, школа, бібліотека: проблеми молодіжного читання (проект програми та методики соціологічного дослідження) / Дніпропетровська ОУНБ // Соціолог. дослідження в б-ах: Інформ.–анліт. бюлетень. – Вип. 16. – С. 35-38

78.     Современная фантастика: Рынок, читатель, библиотека / Сост. В. Денисенко. – Владивосток, 1999. – 38с.

79. Соловьева И.     Если у вас зазвонил телефон... :Марк. исследование // Б-ка. – 2000. – №1. – С. 11-13

80.     Соціальна робота з молоддю в Україні: Зб. інф.-метод. матеріалів / За заг. ред. І.Д. Зверевої. – К.: АТ "Вид-во Столиця". 1997. – 151с.

81.     Социальная работа с молодежью / Под общ. ред. А.А. Яременко / Укр. НИИ проблем молодежи. – К. Академпрос. – 1994. – 104 с.

82.     Социологические исследования в библиотеках: Практическое пособие / Васильев И.Г., Илле М.Е., Равинский Д.К. – СПб., Профессия, 2001. – 176с. – (Серия "Библиотечный практикум").

83.     Соціологічні дослідження в бібліотеках. Вип. 2 / ДБУ. – К., 1992. – С. 4-17

84.     Социология молодежи: Учебник / Отв. ред. В.Д. Лисовский / С.Пб. ун-т.– 1996. – 458 с.

85. Сочилина Е. Шесть дней из жизни отдела // Б-ка. – 1998. – №11. – С.60-63

86. Старовойт П.С. Молодіжне середовище та його проблеми // Позакласний час. – 2001. – №8-9. – С. 59

87. Стельмах В. Цель – создание нации читателей // Б-ка. – 1998. - №7. – С. 72-73

88. Стешенкова Т. "Молодь і книга на межі двох тисячоліть" / Т. Стешенкова // Літературна Україна. 1999. – 18 лист. – С. 3

89. Суврова В. Духовно-нравственное воспитание молодежи и роль библиотек // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.– 1999.– №2. – С. 171-173

90. Суслова Н. Мы ответили, что всего нужнее детям: Соц. исслед.// Б-ка.– 2001.– №3.– С.42-45

91.     Сучасний молодіжний рух в Україні: Довідник / Ред. кол. та упоряд.: А.Ы. Білий та ін. – К.: АТ "Вид-во Столиця". 1997. – 211 с.

92. Сучкова В. Назовите лучших людей ХХ века: Соц. исследования // Б-ка. – 2001.– №2. – С.47

93. Тимофеева Н. Чем ты занят, подросток?.. (Социолог. исследования) // Б-ка. – 2001. – №2. – С. 53-54

94. Хмурич М. Засоби бібліотечного впливу на проведення юнацтвом змістовного дозвілля. – В. кн.: Молодь і книга на межі тисячоліть. – К., 2000. – С. 83-87

95. Чачко А.С. Молодь та Інтернет: розвиток бібліотечної професії // Бібл. планета. – 2000. – №1. – С. 21-23

96. Чернецкая О., Олейникова А. Что читают наши дети?: Соц. исследования // Б-ка. – 1999. – №8. – С. 45

97. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. – Л., 1996.– 76 с. – Вип. 4. – С. 25-48

98. Черниш Н.І. Сучасна свідомість молоді. – Львів, 1990. – 244с.

99. Чижевський Д. До психології читача та читання // Бібліотечний вісник. – 1996. - №3. – С. 35-38
100. Читацькі запити молоді України та ступінь їх задоволення в бібіліотках України: Соц.–інформ. бюлетень / ДБУ для юнацтва. – К., 1993. – 28с.

101. Чтение художественной литературы в структуре досуговой деятельности студентов / Мансурова С.Е., Смирнова Е.М., Ступникова Л.А. – Вестник Омского университета. Вып. 3. – 1999. – С. 97-101

102. Шаповал М. Соціологія українського відродження.– К.:Україна, 1994.–45 с

103. Шевченко Ю. Шляхи книги до молоді на межі тисячоліть // Літератур. Україна. – 2000. – 15 черв. – С. 3

104. Шестопалова О. Криза ідентичності та адекватна поведінка в юнацькому віці // Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 32-34

105. Шихи, Гейл.     Возрастные кризисы: Ступени личностного роста. – СПб:Ювента, 1999. – 336с.

106. Якуба Е. Социология. – Харьков, 1995. – 375с.

107. Яськів Т. Місце української книги в соціалізації молоді. Бібліосвіт: Інформаційний вісник. Вип. 3. – К., 2000. – С. 48-51

108. Яцкова Е. Дано ли нам предугадать... (По результатам собственных исследований) // Б-ка. – 2001. – №4. – С. 75-77

Додаток


Анкета "Що читає молодь Кіровограда?"


Шановний читачу!
Персонал нашої бібліотеки вважає своїм першочерговим завданням підвищення якості послуг і поліпшення умов роботи читачів. Особливо нас цікавить коло інтересів юнацтва та місце читання в духовному житті юних кіровоградців.
Просимо Вас взяти участь у дослідженні, яке допоможе врахувати Ваші потреби і запити.
Більшість запропонованих питань містять варіанти відповідей: позначте той з них, який відповідає Вашій думці. Якщо жодна з відповідей Вас не влаштовує, напішіть, будть ласка, власний варіант.
Дякуємо за участь!

1)     Якщо у Вас є вільний час, чому Ви надаєте перевагу?
•     перегляду телепередач
•     відвідуванню театру або кінотеатру
•     читанню книг, газет, журналів
•     улюбленим заняттям
•     інше (вкажіть, будь ласка, що саме)____________________________
____________________________________________________________________
2)     Із перерахованих нижче мотивів читання які найбільш важливі для Вас?
•     навчання
•     потреба душі
•     самоосвіта
•     прагнення відчути себе освіченою людиною
•     інтерес до конкретної теми, автору, твору
•     інше (що саме)______________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3)     Скільки часу кожного дня (приблизно) Ви відводите для читання?
•     читаю по кілька годин в день
•     читаю кожного дня потроху
•     читаю не кожного дня, переважно тоді, коли є щось цікаве
•     не маю часу для читання
•     взагалі не люблю читати
4)     Вкажіть, будь ласка, де, коли, яким чином Ви найчастіше отримуєте
потрібну літературу?
•     купую
•     маю в домашній бібліотеці
•     передплачую поштою
•     користуюся бібліотекою
•     обмінююся з друзями
•     інше ( що саме)_____________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
5)      Чи впливають на читання Ваші батьки, викладачі, родичі або друзі (підкресліть)? Яким чином?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6)     Виданнями з якого цільового призначення Ви цікавитесь найбільше?
•     науково-популярними
•     науковими
•     суспільно-політичними
•     виробничими
•     учбовою літературою
•     публіцистичними
•     довідковими
•     офіційними
•     художньою літературою
7)     Дайте, будь ласка, відповідь, яка мова друку видань для Вас пріоритетна?
•     українська
•     російська
8)     З якою галуззю знань, в основному, пов´язані Ваші читацькі інтереси?
•     природнича (екологія, математика, фізика, хімія, географія, біологія)
•     технічна
•     сільськогосподарська
•     медична та спортивна
•     суспільно-політична (соціологія, історія, економіка, політика, правознавство, військова справа)
•     про науку, культуру, освіту; літературознавча
•     мовознавча
•     про мистецтво
•     про релігію, астрологію
•     з філософії
•     з психології
•     довідково-бібліографічна література
9)     Літературу з яких жанрів Ви любите?
•     любовні романи
•     фантастика
•     детективи
•     пригоди
10)     Які типи видань Вам найбільш подобаються?
•     книги
•     журнали
•     газети
•     ізовидання
•     нотні видання
•     кінофотофонодокументи
•     картографічні видання
•     оптичні видання (диски)
•     електронні документи
11)     Якому роду літератури Ви надаєте перевагу?
•     поезія
•     проза
•     драматургія
12)     Назвіть книгу, яка Вам подобається більш за все (автор, назва)?
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
13)     З якими виданнями Ви хотіли б познайомитись найближчим часом
(автор, назва)?
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
14)      Послугами яких бібліотек Ви користуєтесь частіше?
•     ОУНБ ім. Чижевського
•     ОЮБ ім. Бойченка
•     міськими бібліотеками-філіями
•     бібліотеками учбових закладів
•     домашньою бібліотекою
•     взагалі не користуюся бібліотекою


15)     Як часто Ви звертаєтесь до бібліотек?
•     щонеділі і частіше
•     1-2 рази на місяць
•     кілька разів в 2-3 місяця
•     декілька разів в півріччя
•     взагалі не користуюся бібліотекою


16)     Повідомте, будь ласка, деякі дані про себе:
Вік ____________________________________________________________
Стать __________________________________________________________
Рід занять ______________________________________________________
Дякуємо за участь!


Наша адреса: м. Кіровоград, пл. Дружби народів, 6

Телефон 8 (0522) 24 – 89 – 17

Електронна адреса: centlib@ romb.net