Формування ІК компетентностей вчителя

Формування інформаційної-комунікаційних компетентностей вчителя  як важливих складових  його професіоналізму.  

Все, в чем выражается наше существо,

все, что мы делаем, думаем, говорим,

 замышляем, приобретаем, имеем,

есть только некоторая лестница;

 продвигаясь по ней все далее и далее,

мы всегда, правда, восходим на высшие ступени,

однако последней ступени мы не находим никогда.

Я. А. Коменский

Сучасна соціально-економічна ситуація характеризується тим, що майже всі сфери людської діяльності, у тому числі й освіта, стрімко розвиваються за рахунок впровадження різних інновацій. Людині в цій ситуації необхідно бути готовим, не тільки до впровадження цих інновацій, а і безпосереднього творення інноваційних процесів. Сьогодні від педагога вимагається готовність гідно зустрічати кожну професійну ситуацію, бути готовим до перепідготовки в умовах, які швидко змінюються.

У даний час набуває поширення концепція компетентнісного підходу в освіті, що є основою змістовних змін по забезпеченню відповідності освіти запитам і можливостям суспільства періоду інформатизації і глобальної масової комунікації. З позицій компетентнісного підходу суттю освіти стає розвиток здібності до самостійного рішення проблем в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід навчених.

У сучасній науковій термінології дедалі частіше почали застосовувати поняття професійної компетентності. У новому тлумачному словнику української мови [3] компетентна людина визначається як така, що має достатні знання з будь-якої галузі, яка з добре обізнана з певним предметом, тямуща, кваліфікована і має певні повноваження, права й владу.

У педагогічній науці поняття „професійна компетентність” розглядається як сукупність знань і вмінь, що визначають: результативність праці; обсяг навичок виконання завдання; комбінацію особистісних якостей; комплекс знань і професійно значущих особистісних якостей; певний вектор професіоналізації; єдність теоретичної та практичної готовності до праці; здатність виконувати складні культуровідповідні види дій тощо [4, 51].

З розвитком і поширенням новітніх технологій, про які ми чуємо на кожному кроці, однією зі складових професійної компетентності вчителя є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) [5]. Вчителя повинні вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Вона передбачає наявність у особистості здатностей:

· застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

· раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

· будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

· давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.

ІК-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога.

З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернет значно збільшуються можливості самоосвіти вчителя. Комп’ютер повинен стати незамінним інструментом в роботі, що значно підвищить її ефективність. Кожен учитель повинен бути готовий до використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями.

Перед сучасним учителем стоїть нелегке завдання: навчаючись і перебудовуючись під нові вимоги часу самому, навчити і підготувати інших. Удосконалення якості навчання та виховання у середній школі напряму залежить від рівня підготовки педагога.

Сучасне  суспільство характеризується стрімкою зміною темпів життя, технологій, лавиноподібним зростанням інформації, ускладненням праці і соціальної діяльності, саме тому необхідно змінювати основні методи навчання. Недостатньо дати суму знань учням, потрібно навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати і обирати потрібне. Учитель повинен розвивати в учнів навички, які потрібні людині ХХІ століття: відповідальність та адаптивність, критичне та системне мислення, вміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми, направленість на саморозвиток, творчість і допитливість та інші. Все це дуже легко зробити, якщо використовувати метод проектів на уроках.

 Для впровадження методу проекту в шкільну  освіту необхідна відповідна фахова підготовка вчителів за новими педагогічними технологіями. Цим потребам відповідає програма Міністерства освіти і науки України Intel «Навчання для майбутнього».

Сьогодні  більшість учнів мотивована на стійке, незалежне, цілеспрямоване і самостійне навчання. Саме тому їм подобається робота над проектом, тим, що вони беруть на себе ризик самостійних дій і вчаться на своїх помилках.

Уміння працювати з інформацією, узагальнювати, аналізувати, систематизувати - усе це допоможе учням у роботі над проектом. Навички роботи з комп'ютером їм будуть потрібні не тільки для пошуку інформації (тим паче, що на сьогоднішній день учні частіше і більш охоче шукають інформацію через Інтернет, ніж у бібліотеці), але й для того, щоб представити  і розкрити тему своїх досліджень.

Метод проектів вимагає ретельної підготовки вчителя, оскільки від того, наскільки він зможе зацікавити учнів темою проекту, буде залежати і результативність роботи учнів. Учитель повинен чітко сформулювати основні, проблемні та навчальні питання, чітко визначити терміни роботи над проектом, ознайомити з методами оцінювання як протягом всього проекту, так і кінцевого результату.  

Вважаємо, що використання  методу проектів у роботі, є найбільш ефективним на сьогоднішній день для формування цілісної конкурентоспроможної особистості учнів.

Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності.

Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.

Література

1.  Гендина Н.И., Колкова Н.И., Скипор И.Л. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования: Учебно-методическое пособие. Ч.1. – Кемерово: КемГАКИ, 1999. – 146 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.

3. Новий тлумачний словник української мови / укладачі В.Яремко, О.Сліпушко, Т.4. – К.: Аконіт, 2000. – С.305.

4. В.М. Введенский. Моделирование профессиональной компетентности педагога // Педагогика. – 2003. - № 10. – С. 51-55.

5. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання/ Олійник В.В., Биков В.Ю., Гравіт В.О., Кухаренко В.М., Жук Ю.О., Антощук С.В., Кліменко А.Л., Сябрук Т.І. / За заг.ред. В.В. Олійника. – К.: Логос, 2006.- 408 с.

6.  Ільченко О.В. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 

7. Литвинова Світлана Григорівна  Формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) вчителів-предметників)

            8 «Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів»

                    Материал из Wikipedia.                                                                         

              
  
HotLog